Злоякісна гіпертермія — Вікіпедія

Злоякісна гіпертермія
Спеціальністьневідкладна медична допомога[d] і неврологія[1]
СимптомиГіпертермія[1], гіперкаліємія[1], Ацидоз[1], гіперкапнія[1] і Міоглобінурія[1]
Причинимутація[1], анестезія[1] і succinylcholined[1]
Метод діагностикитермометрія[1], creatine kinase measurementd[1] і potassium concentration measurementd[1]
Веденнядантроленd[1]
Препаратидантроленd[2]
Частота0.0333333%
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-118C78
OMIM145600
DiseasesDB7776
MeSHD008305

Злоякісна гіпертермія (ЗГ) — це синдром, який зазвичай розвивається у відповідь на дію сильних інгаляційних анестетиків та/або сукцинілхоліну (суксаметонію) у генетично схильних осіб.[1] У схильних до злоякісної гіпетермії (ЗГ) пацієнтів ця дія може спричинити клінічний епізод ЗГ — стрімке прискорення обміну речовин, що призводить до критичного підвищення температури тіла та рабдоміолізу з потенційною гіперкаліємією. За відсутності захворювання, що уражає серцевину м'язевих волокон, схильність до ЗГ є субклінічним станом. Проте деякі схильні до ЗГ люди можуть відчувати дискомфорт під час занять спортом у спеку; нерідко скаржаться на судоми у м'язах.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п Bednařík J., Ambler Z., Růžička E. Klinická neurologie: část speciálníISBN 978-80-7387-389-9
  2. NDF-RT