Зубар Віктор Володимирович — Вікіпедія
Зубар Віктор Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 15 серпня 1923 с. Пільний Олексинець Городоцького району Хмельницької області | |||
Помер | 3 вересня 1994 (71 рік) с. Витилівка Кіцманського району Чернівецької області | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | фельдшер-акушер, письменник | |||
Сфера роботи | літературна діяльністьd[1], поезія[1] і драма[1] | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1937 — 1994 | |||
Жанр | ліричний вірш, казка, драма, легенда, балада | |||
Magnum opus | Вітрова донька (Драма-феєрія, 1964); | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Нагороди | Літературна премія імені Дмитра Загула (1995) | |||
| ||||
Зубар Віктор Володимирович у Вікісховищі | ||||
Віктор Володимирович Зубар (15 серпня 1923, с. Пільний Олексинець Городоцький район Хмельницька область — 3 вересня 1994, с. Витилівка Кіцманський район Чернівецька область) — український поет, драматург, з 1963 — член НСПУ.
Віктор Володимирович Зубар народився 15 серпня 1923 року у селі Пільний Олексинець Городоцького району Хмельницької області (на той час Кам'янець-Подільської).
Був учасником Другої Світової війни.
По війні, 1947 року закінчив фельдшерсько-акушерську школу в Івано-Франківську.
Працював у селах Західної України, а з 1956 року постійно проживав у селі Витилівка Кіцманського району Чернівецької області.
Перші віршовані спроби автора опубліковані в обласній газеті «Червоний кордон» 1937 року.
Утискувався владою та органами за націоналізм, піддавався критиці компартійними функціонерами відділення Спілки письменників на Буковині. Була заборона на друк його творів у пресі та у видавництвах.
Віктор Зубар був активним громадським діячем, одним із перших просвітян Буковинського краю, відданим українським патріотом.
Під час Горбачовської відлиги організував осередок «Просвіти» у своєму селі Витилівка.
Віктор Зубар — відомий український поет, якого благословив у велику літературу Максим Рильський. Він є автором багатьох поетичних книг, драми-феєрії «Вітрова донька» та лібрето однойменної опери, музику до якої написав композитор Юрій Мейтус.
Віктор Володимирович Зубар помер 3 вересня 1994 року.
Посмертно відзначений Літературною премією імені Дмитра Загула.
1995 року на знак вшанування творчої і громадської діяльності Віктора Володимировича Зубара Кіцманська районна рада на пропозицію громадськості заснувала літературно-мистецьку премію його імені.
Віктор Зубар є автором збірок:
- «Пагіння» (1959);
- Вітрова донька (Драма-феєрія, 1964);
- «Синьогори», (1967):
- «Живокіст-зілля» (Драматична легенда, 1969);
- «Гірський потік» (Карпати, 1978);
- «Листям і росою» (Карпати, 1983);
- «До батька Тараса» (1993);
- «Пролісок», (1996);
- Легенда про дерева" (Бедрихів Край,2007).
Книжка «Легенда про дерева» є збіркою віршів для дітей, написаних у різні періоди творчості.
- Письменники Буковини другої половини 19-го-першої половини20-го століття: Хрестоматія, частина перша/ Упоряд. Б. І. Мельничук, М. І. Юрійчук. — Чернівці: Прут, 2001. — 800 с.
- Регіональний інформаційний портал «Буковина»[недоступне посилання з червня 2019]
- Книжковий клуб
- Читальня[недоступне посилання з червня 2019]
- Віктор ЗУБАР. ЛЕГЕНДА ПРО ДЕРЕВА: Легенда, балади, казка [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Витилівка [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- НСПУ[недоступне посилання з серпня 2019]