Дубльовський Йосиф — Вікіпедія

Йо́сиф Дубльо́вський (р. н. невідомий — 1798) — львівський архітектор, представник раннього класицизму.

Біографічних відомостей збережено вкрай мало. 1764 року вступив до львівського цеху будівничих. Відомо про позов цехового будівничого Мартина Левандовського проти Дубльовського від 1767 року. Звинувачувався у порушенні статуту — провадив будівництво більше восьми об'єктів одночасно. 11 травня 1770 року придбав половину кам'яниці, що нині має № 26 на вулиці Староєврейській. Через рік придбав другу частину, а 1781 року продав увесь будинок.^[1] Доведено авторство або співучасть Дубльовського у спорудженні ряду будинків, колишнього львівського середмістя.

Будівлі

• Будинок на вулиці Театральній, 10 для генерала коронних військ, перемиського підчашого Роха Вінявського (1767).
• У 1773—1776 роках займався перебудовою двох будинків в один на вулиці Вірменській (нині № 13) для архітектора Петра Полейовського.^[2]
• Будинок на Театральній, 8 на замовлення старости раделицького Франциска Девича (1769).
• Будинок на вулиці Краківській, 17 для земського судді Юзефа Падлевського (1773).
• Перебудував кам'яницю Зухоровичівську на вулиці Староєврейській, 16 (1776).
• Керував мулярськими роботами у Латинському кафедральному соборі.
• Повна перебудова № 24 кам'яниці на вулиці Староєврейській для власника Ісаака Варинґера (1791)^[1].
• Був задіяний на роботах при соборі св. Юра (1786—1789).
• Разом з іншими майстрами брав участь у споруджені костелу в Лопатині (1775).^[1]

• Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — 2001. — Т. 241 (CCXLI). — С. 119, 121.
• Дубльовський Йосип // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 228 . — ISBN 5-88500-042-5.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.