Камінь — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Камінь (значення).

Ка́мінь — тверда гірська порода у вигляді суцільної.

Природні камені складають найважливішу частину мінерально-сировинної бази сучасної будівельної індустрії. Промисловість використовує як будівельний матеріал магматичні, метаморфічні, ефузивні і осадові гірські породи. Значну масу видобутого будівельного каменю використовують для виробництва щебеню, який застосовують як заповнювач бетонів і в дорожньому будівництві, в меншій кількості — для виробництва бутового каменю.

Фактура поверхні природного каменю

Фактура, тобто особливості побудови поверхні природного каменю залежить від методів його обробки — пиляння, шліфування, полірування тощо. Для каменів розрізняють: колоту фактуру, фактуру природної скелі, розщеплену фактуру (для сланцю), травлену фактуру (виріб з каменю обробляють кислотою, наприклад, азотною), обпалену фактуру, пофарбовану тощо.

Назва

Залежно від розміру й форми, камінь може мати інші назви:

Брила чи глиба — великий безформний шматок каменю
Валун — великий, різною мірою обкатаний уламок гірської породи діаметром від 256 до 1024 мм
Галька — маленькі обкатані і відшліфовані водою камінці, розміром менші за валуни, але більші за гравій
Голиш — круглий гладкий камінець
Гравій — дуже дрібні камінці, обкатані водою
Крем'ях — гладенький (переважно заокруглений) камінець, який використовують діти для гри
Ринь, рінь — загальна назва гравію, гальки, крупного піску; берег, покритий рінню, у діалектах знаний як зарінок
Щебінь, груз — подрібнене каміння, яке використовують для дорожніх та будівельних робіт

Штучний камінь

«Камінь» в назві мінералів

Термін «камінь» є складовою частиною других (зайвих) назв ряду мінералів, або сумішей і зростків мінералів, а також торгових, місцевих і національних назв мінералів:

К. алебастровий (вапнистий туф);
К. алюмінієвий (алуніт),
К. амазонський (амазоніт),
К. аптекарський (серпентин),
К. Бахуса (аметист),
К. арабський (бірюза),
К. аспараговий (апатит жовтий),
К. білий (воластоніт),
К. болонський (волокнистий барит),
К. бристольський (безбарвний топаз і кварц),
К. бурий (суміш різних оксидів марганцю),
К. бухарський (лазурит),
К. вірменський (корунд або лазурит),
К. вогняний (опал, який частково перейшов у халцедон),
К. водний (халцедон з включенням води),
К. волосистий (гірський кришталь з волосоподібними включеннями),
К. вольфрамовий (шеєліт),
К. вонючий (бітумінозний кварц),
К. восковий (хризотил і палигорськіт),
К. вугільний залізний (суміш вугілля з сидеритом і глиною),
К. галіційський (госларит),
К. галуновий (алуніт),
К. геракліновий (магнетит),
К. гібралтарський (онікс мармуровий),
К. гіркий (сосюрит),
К. гірський (жад),
К. глинистий залізний (гематит і лімоніт з домішкою глини),
К. гнилий (димчастий кварц),
К. голубий залізний (рибекіт),
К. голчастий (популярна назва кварцу з включеннями голчастих кристалів рутилу, актиноліту та ін.),
К. гороховий (арагоніт або кальцит у вигляді агрегатів),
К. горшковий (суміш тальку з хлоритом),
К. грошовий (назва рутилу в США),
К. дерев'яний (відміна халцедону, яка зустрічається в скам'янілих деревах),
К. єврейський (проростання кварцу й польового шпату),
К. жирний (елеоліт),
К. жовтий залізний (лімоніт),

К. з волоссям Венери (кварц з включенням рутилу),
К. земний (змінений бурштин),
К. кайнгормський (кварц димчастий),
К. канарковий (карнеол зеленого кольору),
К. капський (алмаз капський),
К. картинний (агальматоліт),
К. керійський (безбарвний кварц),
К. кістковий (остеоліт),
К. коричневий (ґросуляр),
К. кременистий (магнезит),
К. кривавий (гематит або геліотроп),
К. кров'яний (гематит або геліотроп),
К. кубічний (борацит),
К. кучерявий (ангідрит подібний до цвітної капусти),
К. лазуровий (лазурит),
К. ластівчин (агат),
К. летючий (мінерал арсену),
К. любові (авантюрин),
К. льодовитий (гірський кришталь),
К. льодяний (кріоліт),
К. магнітний (магнетит),
К. маракаїбський (суміш колофану з монетитом),
К. медовий (меліт),
К. меккський (синій халцедон),
К. мильний (тальк),
К. арсеновий (арсенопірит),
К. мінливий (гідрофан),
К. місячний (альбіт або напівпрозорий гіпс),
К. могильний (бурштин),
К. моккський (халцедон),
К. морський (галька бурштину),
К. моховий (кварц з мохоподібними включеннями),
К. натровий (натроліт),
К. небесний (благородний опал),
К. нирковий (нефрит),
К. новозеландський (коштовний жад з Нової Зеландії),
К. образний (агальматоліт),
К. олівцевий (графіт),
К. олов'яний (каситерит),

К. орлиний (жеода з глинистого лімоніту з порожниною всередині),
К. перлинний (ґейзерит),
К. печінковий (бітумінозний барит),
К. Пірра (агат з примхливим візерунком, описаний Плінієм),
К. плаваючий (халцедон органічного походження),
К. плавкий (дипір),
К. пляшковий (прозорий темно-зелений обсидіан),
К. подвоюючий (ісландський шпат),
К. полов'яний (шпреуштейн),
К. польовий (польовий шпат),
К. променистий (актиноліт, тремоліт або дюфреніт),
К. простий (пірит),
К. рисячий (кордієрит),
К. роговий (відміна опалу, який частково перейшов у халцедон),
К. серпанковий (обсидіан),
К. скляний (гіаліт або аксиніт)
К. смоляний (вулканічне скло),
К. солом'яний (кафроліт),
К. сонячний (кислий плагіоклаз або калієво-натрієвий польовий шпат),
К. спаржевий (відміна апатиту жовтувато-зеленого кольору з Іспанії),
К. сталевий (сидерит),
К. Стефанів (геліотроп або плямистий агат),
К. таусинний (сапфір або лабрадорит),
К. тигровий (бура яшма),
К. тичкуватий (топаз),
К. тибетський (суміш авантюринового кварцу з кварц-порфіром),
К. тумський (аксиніт),
К. фігурний (агальматоліт),
К. хрестовий (гармотом або ставроліт),
К. цинамоновий (ґросуляр),
К. червоний (родоніт),
К. червоно-бурий (родоніт),
К. чорно-бурий (гаусманіт або псиломелан),
К. шкаралупчастий (воластоніт),
К. шоколадний (суміш силікатів і карбонатів марганцю),
К. щастя (ставроліт) та ін.

Камені в природі

Видобуток каменю

Масове ламання природного каменю сягає сивої давнини. Цей важливий напрямок розвитку гірництва з давніх часів і до сьогодення забезпечує людину пісковиком, вапняком, мармуром, крейдою, гранітом, базальтом, порфіром та іншими будівельними й декоративними матеріалами. Слід відзначити, що на відміну від інших корисних копалин, природні камені мають набагато більше поширення в земній корі, беручи безпосередню участь у її будові. Видобуток каменю відрізнявся відносною простотою, використанням нескладних знарядь і пристроїв, проводився здебільшого відкритим способом, де виконання робіт доручалося не тільки професійним гірникам, а й будівельникам та іншим спеціалістам. Більшість технологій видобутку каменю використовувалась майже без змін протягом тисячоліть, причому застосування підривних технологій (починаючи з XVI ст.) не виключило традиційного ламання каменю клинами.