Карл Цукмаєр — Вікіпедія
Карл Цукмаєр | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Carl Zuckmayer | ||||
Народився | 27 грудня 1896[1][2][…] Наккенгайм, Bodenheimd, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц[4] | |||
Помер | 18 січня 1977[2][3][…] (80 років) Фісп, Вале, Швейцарія[4] | |||
Поховання | Зас-Фе | |||
Країна | Німеччина[6] США Швейцарія | |||
Діяльність | письменник, драматург, сценарист, поет | |||
Alma mater | Франкфуртський університет і Rabanus-Maurus-Gymnasiumd | |||
Заклад | Deutsches Theaterd | |||
Роки активності | з 1925 | |||
Жанр | п'єса | |||
Magnum opus | The devil's generald і The Captain of Köpenickd | |||
Членство | Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв | |||
Родичі | Michael Guttenbrunnerd | |||
Брати, сестри | Eduard Zuckmayerd | |||
У шлюбі з | Alice Herdan-Zuckmayerd | |||
Діти | Maria Guttenbrunnerd | |||
Автограф | ||||
Учасник | Перша світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Карл Цукмаєр у Вікісховищі | ||||
Карл Цу́кмаєр (нім. Carl Zuckmayer; 27 грудня 1896, Наккенгайм — 19 січня 1977, Фісп, кантон Вале) — німецький письменник, поет, драматург, відомий насамперед своїми п'єсами і кіносценаріями.
Добровольцем брав участь у Першій світовій війні, воював на Західному фронті. Дебютував антивоєнними віршами в експресіоністському журналі Die Aktion. Вивчав природознавство, філософію, історію літератури в університетах Франкфурта-на-Майні і Гейдельберга (1918—1920). З 1924 працював драматургом в Німецькому театрі в Берліні під керівництвом Макса Райнгардта (разом з Брехтом). У 1933—1946 — в еміграції в США. Отримав велику підтримку журналістки Дороті Томпсон і її чоловіка, знаменитого письменника Сінклера Льюїса. У 1939—1941 працював сценаристом в Голлівуді. У 1943—1944 співпрацював з американським Управлінням стратегічних служб (матеріали були опубліковані в США в 2002). Отримав американське громадянство (1946), інспектував післявоєнну Німеччину в якості аташе США по культурі (матеріали були опубліковані в США в 2004). З 1958 жив в Швейцарії, в 1966 отримав швейцарське громадянство. Залишив мемуари (1966).
- 1925 — Радісний виноградник (премія Клейста)
- 1927 — Шиндерханнес (екранізована)
- 1931 — Капітан із Кепеніка (за реальними подіями, 1926)
- 1946 — Генерал диявола (за біографією Ернста Удета, екранізована)
- 1955 — Холодне світло (пост. Густаф Грюндгенс)
- 1975 — Щуролов (пост. у Цюриху Леопольд Ліндберг, опера Фрідріха Церхи — 1987).
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118637304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ LIBRIS — 2012.
- Цукмаєр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.