Чепура Катерина Петрівна — Вікіпедія

Катерина Петрівна Чепура
Катерина Чепура, квітень 2013 року
Народилася	23 грудня 1986(1986-12-23) (37 років) Київ
Громадянство	Україна
Національність	українка
Місце проживання	Київ
Діяльність	громадська діячка, театральна режисерка
Alma mater	КНУКіМ
Роки активності	2004 — тепер. час
Висловлювання у Вікіцитатах

Катери́на Петрі́вна Чепу́ра (нар. 23 грудня 1986(19861223), Київ) — українська театральна режисерка і громадська діячка, учасниця Євромайдану.

Навчалася у школі № 265, що у Райдужному масиві^[1] Києва. 2009 року закінчила факультет режисури і хореографії Київського національного університету культури і мистецтв, здобувши спеціальність режисера.

У 2008 році Катерина Чепура як дипломну роботу поставила п'єсу за драмою Володимира Винниченка «Між двох сил». Постановка отримала визнання і йшла на різних сценах протягом кількох років (10-ий показ — у листопаді 2010-го^[2]). За цей час її переглянули численні українські інтелектуали та діячі.^[3] Актор та художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Богдан Ступка після перегляду цієї вистави запропонував режисерці пройти стажування у своєму театрі.^[4][5]

З 2010 року Катерина Чепура стажувалася в Національному драматичному театрі ім. Івана Франка, з 2011-го почала постійно працювати там режисеркою. Від 2010 року поставила дві вистави за п'єсами Володимира Винниченка: «Дорогу красі» й «Натусь», — на малій сцені, на великій сцені — дитячий мюзикл «Попелюшка». 2011 року виставу «Дорогу красі» було номіновано на київську театральну премію «Київська пектораль», у номінації «За найкращий режисерський дебют»^[6].

У вересні 2012 року, після смерті Богдана Ступки, Чепура була звільнена з театру.^[7]

Була одружена з Артуром Переверзєвим у 2013—2021 рр. У 2018 році народила доньку, яку назвала Леєю на честь персонажки «Зоряних війн».

Катерина Чепура бере участь у громадській діяльності з 17 років. З 2004 року була активісткою Чорної Пори, згодом Альянсу «Майдан».^[8] З 2010 року є постійною активісткою київського осередку Громадянського руху «Відсіч».

24 січня 2012 відбувся пікет Громадянського руху «Відсіч» у рамках кампанії «Проти деградації освіти» біля клубу Кабінету Міністрів України, де проходила зустріч Прем'єр-Міністра Миколи Азарова з громадськістю та академічною спільнотою з метою обговорення урядового законопроєкту № 9655 «Про вищу освіту». На вимогу протестуючих Катерину Чепуру було допущено до обговорення як представницю інтересів студентства. Попри те, що більшість учасників дискусії схвалили документ і стверджували, що він готовий до прийняття Верховною Радою в цілому, вислухавши вимоги активістки, Микола Азаров все ж створив оперативну робочу групу для врегулювання «спірних норм» у законопроєкті.^[9] До робочої групи увійшла й Катерина Чепура.^[10] Однак пізніше активістку звинуватили в організації 24 січня «несанкціонованого» мітингу біля клубу Кабінету Міністрів, і 4 квітня 2012 року відбулося слухання її справи у Печерському районному суді Києва. Після 40-хвилинного засідання суд закрив справу у зв'язку з відсутністю доказів.^[11]

Катерина Чепура брала активну участь у кампанії «Помста за розкол країни» у 2012 році. 18 червня її разом з іншими активістами протиправно спробувала затримати міліція, після чого у Новоград-Волинському на дівчину працівники благоустрою під наглядом правоохоронців протиправно склали протокол про адміністративне правопорушення, якому так і не дали хід.^[12]

3 серпня Катерину разом із ще 4-ма активістами затримала міліція у Севастополі.^[13] Правоохоронці пояснили свої дії тим, що активісти проводять мирний захід без повідомлення про це влади. У відділку активістам інкримінували порушення КУпАП, а саме порушення ведення передвиборчої агітації.^[14] Пізніше, після звільнення активістів, стало відомо, що міліція вчинила підтасування протоколів, зокрема щодо Катерини Чепури^[15].

5 серпня Катерину Чепуру та ще одного активіста протиправно затримала міліція у Сімферополі. Активістам інкримінували порушення КУпАП, а саме порушення правил ведення передвиборчої агітації. Суд визнав активістів винними, незважаючи на численні помилки у протоколі. Невизнання підсудними своєї вини суддя потрактував як намагання ухилитися від відповідальності. Пізніше стало відомо, що міліція вчинила підроблення документів.^{[16][17][18][19][20]}

8 серпня Катерину Чепуру разом із 6-ма активістами протиправно затримала міліція у Донецьку. Проти активістки правоохоронці застосували грубу фізичну силу.^[21] На Катерину та інших активістів склали протокол про порушення КУпАП, а саме порушення правил благоустрою.^[22]

15 вересня під час поширення листівок у рамках кампанії у Києві Катерину разом з двома активістами побили та затримали працівники Солом'янського районного відділку міліції та невстановлені особи у цивільному. У відділенні Чепурі стало зле і до неї викликали швидку медичну допомогу^[23]. На активістів склали протоколи про порушення КУпАП, а саме «злісну непокору працівникам міліції»^[24][25]. Пізніше інкримінували також «порушення правил проведення передвиборчої агітації»^[26][27]. Суди Катерина Чепура разом з іншими активістами виграла.^[28][29]

17 жовтня активісти кампанії роздавали листівки кампанії у Коростишеві під час концерту заслуженого артиста України Олега Гаврилюка у місцевому Будинку культури. До зали не пустили працівників 5 каналу, після чого журналісти написали заяву до міліції про перешкоджання журналістській діяльності й дали міліції пояснення. Разом з ними пояснення дала Катерина Чепура, яка стала свідком інциденту. Міліція після цього стала розслідувати поширення листівок активістами «Відсічі», про що повідомила на своїй сторінці у мережі Facebook журналістка 5 каналу Оксана Трокоз.^{[30][31][32][33]} Її почали розпитувати про те, хто така Катерина Чепура й повідомили, що проти «Відсічі» ведеться кримінальне провадження. 11 грудня міліція знову допитує Оксану Трокоз і знову цікавиться особою Катерини Чепури. Журналістці показують доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.^[34]

Під час і після Євромайдану Катерина Чепура була чотовою «Жіночої чоти», яка була складовою 16-ї сотні Самооборони Майдану в Києві.^{[35][36][37][38][39]}

Катерина Чепура є режисеркою-постановницею вистав, переважно на п'єси українських письменників.

• На різних сценах:
  • «Між двох сил» (за Володимиром Винниченком);
  • «Політично ненадійний» (вистава про Івана Франка^[40]);
• Як режисерка-постановнця Національного академічного театру ім. Івана Франка:
  • «Дорогу красі» (за Володимиром Винниченком; прем'єра — 10 квітня 2010 року^[3])^[41][42];
  • «Попелюшка» (казка-мюзикл; художній керівник — заслужений діяч мистецтв Петро Ільченко);^[43]
  • «Натусь» (за Володимиром Винниченком; прем'єра — 1 квітня 2012 року).^[44]
• Як режисерка-постановнця театрального колективу «Чесний театр», що до 2018 року діяв на базі Києво-Могилянського театрального центру «Пасіка», а також на інших сценах:
  • «Бояриня» (за Лесею Українкою; прем'єра — 6 жовтня 2013 року);^{[45][46][47][48]};
  • «Катерина» (за однойменною поемою Тараса Шевченка; прем'єра — 23 серпня 2015 року в рамках фестивалю «Ше.Fest»).^[49];
  • «Ніч 16 січня» (за однойменною п'єсою Айн Ренд; прем'єра — 19 жовтня 2016 року)^[50].
• На сцені Московського драматичного театру Армена Джигарханяна:
  • П'єса «Школа диявола» (за французьким драматургом Еріком-Еммануелем Шміттом; показ на ІІ Міжнародному фестивалі мистецтв у Москві — 26 лютого 2014 року).^[51][52].
• На сцені «Центру Леся Курбаса» в Києві:
  • «Вона+Війна»^[53][54], нагороджена Премією імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва (2021);
  • «Вам чай з м'ятою чи з лимоном?» (комедія)^[55][56];
• На сцені Театру юного глядача в Києві:
  • «Лис Микита» (за творами Івана Франка, прем'єра — 22 квітня 2023 року)^[57].

Головна режисерка фестивалю «Мовосфера» (2021)^[58].

Катерина Чепура також виступає художницею-постановницею своїх вистав. Зокрема, вона була художницею-постановницею та художницею з костюмів вистав «Натусь»^[44] і «Дорогу красі».^[3]

Катерина Чепура у соціальних мережах
	Катерина Чепура на сайті Facebook
	Катерина Чепура на сайті Instagram

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чепура Катерина Петрівна

• Катерина Чепура у проєкті «Майдан живий». Грудень 2015 [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] UA:Перший
• Катерина Чепура [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] на espreso.tv
• Катерина Чепура про реформу вищої школи. 4 березня 2013 [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] Радіо Свобода