Качур Гаврило Васильович — Вікіпедія

Ф
Гаврило (Габор) Качур
Особисті дані
Повне ім'я Гаврило (Габор) Васильович
Качур
Народження 11 березня 1954(1954-03-11) (70 років)
  Нове Давидково, Мукачівський район,
Закарпатська область, УРСР
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СРСР «Метеор» (Мукачеве)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1973 СРСР СКА (Львів) ? (?)
1974 СРСР СК «Луцьк» ? (0)
1975 СРСР «Буковина» ? (?)
1975 СРСР «Карпати» (Л) ? (?)
1976 СРСР «Буковина» 36 (2)
1977—1979 СРСР «Чорноморець» (О) 54 (3)
1980 СРСР «Нефтчі» (Б) 10 (0)
1980—1981 СРСР «Поділля» (Хм) 51 (4)
1982 СРСР СКА-Карпати (Л) 32 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1994—1995 Україна «Карпати» (М)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гаврило (Габор) Васильович Качур (нар. 11 березня 1954, Нове Давидково, Мукачівський район, Закарпатська область, УРСР) — радянський футболіст та український тренер угорського походження, захисник.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Гаврило (Габор) Качур народився 11 березня 1954 року в селі Нове Давидково Мукачівського району Закарпатської області. Перший тренер — Михайло Лендєл. Вихованець «Метеора» (Мукачево).

Розпочав дорослу футбольну кар'єру в 1972 році виступами за дублюючий склад команди СКА (Ростов-на-Дону), в складі якого відзначився 1 голом. З 1973 по 1976 роки виступав у клубах СКА (Львів), СК «Луцьк», «Буковина» та «Карпати» (Львів).

У 1977 році перейшов до складу представника вищої ліги чемпіонату СРСР одеського «Чорноморець». Дебютував за одеську команду 2 квітня 1977 року в програному (0:1) домашньому матчі 1-го туру вищої ліги чемпіонату СРСР проти московського «Локомотива». Гаврило вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[1]. Дебютним голом за одеських «моряків» відзначився 31 травня 1977 року на 7-ій хвилині (реалізував пенальті) нічийного (2:2) домашнього поєдинку 7-го туру вищої ліги проти бакинського «Нефтчі». Качур вийшов на поле в стартовому складі та зіграв увесь матч[2]. Протягом свого перебування в Одесі в чемпіонаті СРСР зіграв 54 матчі та відзначився 3-ма голами, ще 3 поєдинки провів у кубку СРСР.

У 1980 році перейшов до іншого представника Вищої ліги чемпіонату СРСР, бакинського «Нефтчі». Дебютував за команду 27 лютого 1980 року в переможному (3:0) домашньому матчі 5-ї групи кубку СРСР проти ленінградського «Динамо». Качур вийшов на поле на 76-ій хвилині, замінивши Аскера Абдуллаєва[3]. Дебютний матч за азербайджанську команду в чемпіонаті СРСР зіграв 3 березня 1980 року у нічийному (0:0) домашньому матчі 1-го туру вищої ліги чемпіонату СРСР проти московського «Торпедо». Гаврило вийшов на поле в стартовому складі та зіграв увесь поєдинок[4]. У футболці «Нефтчі» в чемпіонаті СРСР зіграв 10 матчів, ще 4 поєдинки провів у кубку СРСР.

З 1980 по 1982 року виступав у складі друголігового хмельницького «Поділля» (51 матч, 4 голи) та аматорського клубу «Урожай» (смт. Кольчино).

У 1982 році перейшов до львівських СКА-Карпат, які виступали в першій лізі чемпіонату СРСР. Дебютував за львівську команду 25 лютого 1982 року в нічийному (2:2) поєдинку 1-ї зони кубку СРСР проти ворошиловградської «Зорі». Качур вийшов на поле в стартовому складі, а на 53-ій хвилині його замінив Віктор Рафальчук[5]. У чемпіонаті СРСР дебютував за львівських армійців 9 квітня 1982 року в програному (0:3) домашньому поєдинку 1-го туру першої ліги чемпіонату СРСР проти костромського «Спартака». Гаврило вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Протягом своїх виступів у СКА-Карпати у першій лізі чемпіонату СРСР зіграв 32 матчі, ще 3 поєдинки провів у кубку СРСР.

З 1985 по 1986 роки виступав в аматорському клубі «Керамік» (Мукачево), а в 1988 році — в «Урожай» (смт. Кольчино) та «Приладист» (Мукачево).

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

З 1992 року працював тренером, а з 1994 по 1995 роки — головним тренером клубу «Карпати» (Мукачево).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його брат, Іван Васильович, також був професіональним футболістом. Виступав у командах «Карпати» (Мукачево), «Закарпаття» та «Буковина»[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Чорноморець» (Одеса) - «Локомотив» (Москва). Архів оригіналу за 11 Червня 2018. Процитовано 28 Травня 2017.
  2. «Чорноморець» (Одеса) - «Нефтчі» (Баку)
  3. «Нефтчі» (Баку) - «Динамо» (Ленінград). Архів оригіналу за 24 Лютого 2019. Процитовано 28 Травня 2017.
  4. «Нефтчі» (Баку) - «Торпедо» (Москва). Архів оригіналу за 9 Травня 2016. Процитовано 28 Травня 2017.
  5. «СКА-Карпати» (Львів) - «Зоря» (Ворошиловград). Архів оригіналу за 29 Травня 2017. Процитовано 28 Травня 2017.
  6. «Спартак» (Кострома) - «СКА-Карпати» (Львів). Архів оригіналу за 25 Лютого 2019. Процитовано 28 Травня 2017.
  7. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]