Кемалізм — Вікіпедія

Кемаль Ататюрк і «шість стріл»

Кемалі́зм (тур. Atatürkçülük, Kemalizm) — ідеологія турецького націоналізму, висунута Кемалем. Дотепер вважається офіційною ідеологією Турецької республіки. Однак сучасні прихильники кемалізма вважають, що їхня ідеологія є ефективною моделлю розвитку країн Третього світу[1]. Схожої думки дотримується і американський політолог Самуель Гантінгтон, особливо виділяючи в кемалізму момент радикальної (революційної) вестернізації і розриву з колишніми культурними традиціями[2]. В основі кемалізма лежать 6 пунктів («шість стріл» — тур. Altı Ok). Перші чотири стріли були сформульовані в 1927 році, а потім в 1931 до них були додані ще дві. Остаточно доктрина шести стріл була закріплена в конституції 1937 року.

Принципи

[ред. | ред. код]
  1. Республіканізм (тур. cumhuriyetçilik)
  2. Націоналізм (тур. milliyetçilik)
  3. Популізм (тур. halkçılık)
  4. Реформізм (тур. inkılapçılık)
  5. Лаїцизм (тур. laiklik)
  6. Етатизм (тур. devletçilik)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Введение фамилий и кемализм. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 14 лютого 2019.
  2. Сэмюел П. Хантингтон. Столкновение цивилизаций и переустройство мирового порядка (отрывки из книги). Ответы Западу и модернизация. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 14 лютого 2019.