Киселі (рід) — Вікіпедія
Киселі (також Кисілі, Кисилі) гербу Кисіль (Світольдич, Намет) — православний шляхетський рід, був представлений в сучасних Україні, Білорусі. Своїм предком вважали воєводу Світольда (Свентольда), який служив при великому князеві київському Володимирі ІІ Мономахові.
- Олександр — син княжни Четвертинської, загинув у війську короля Ягайла в битві проти великого князя Свидригайла
- Микита
- Тихно (Тихон) — зем'янин волинський, дружина — з роду Мишок[1]
- Гнівош — придворний короля Сигізмунда І Старого, загинув у битві під Оршею; дружина — Тризнянка
- Кисіль-Низкиницький Григорій Гнівошович — середньозаможний православний шляхтич, підсудок володимирський. Батько Адама Кисіля. Одружений з Терезою Іваницькою.
- Адам — (1600—1653) — політичний і державний діяч, один із чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні Війни за незалежність України, воєвода Київський (1649—1653). Одружений з дочкою київського шляхтича Філона Гулковича Анастасією.
- Микола — молодший брат Адама, полковник реєстрового козацтва
- Іван
- Петро — староста вишгородський
- Матвій
- Кисіль-Низкиницький Григорій Гнівошович — середньозаможний православний шляхтич, підсудок володимирський. Батько Адама Кисіля. Одружений з Терезою Іваницькою.
- Петро Тихнович — городничий вітебський
- Кисіль-Дорогиницький Микола — підкоморій дерптський
- Кисіль-Дорогиницький Адам Франциск — писар земський вітебський, фундатор унійного монастиря на місці загибелі свмч. Йосафата Кунцевича
- Кисіль-Дорогиницький Микола — підкоморій дерптський
- Олена Тихнівна Кисіль-Дорогиницька — дружина Михайла Яковицького, а по його смерті — Богдана Костюшковича Хоболтовського
- Гнівош — придворний короля Сигізмунда І Старого, загинув у битві під Оршею; дружина — Тризнянка
- Тихно (Тихон) — зем'янин волинський, дружина — з роду Мишок[1]
- Федько Андрійович — намісник у Чорнобилі 1529 року (за київського воєводи Андрія Немирича).[2]
- N — мати літинської старостянки Маріанни Суходольської гербу Яніна, другої дружини Миколи Дідушицького, сина Олександра[3]
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …[недоступне посилання] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. III. — S. 325. (пол.)
- ↑ Czarnobyl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 750. (пол.) — S. 750. (пол.)
- ↑ Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 24 Листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia Zakładu narodowego im. Ossolińskich, 1865. — dod. — S. 96. (пол.)
- Історія виникнення та розвитку роду Кисіль-Кисілевських [Архівовано 1 Лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), — 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 93. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 23 Грудня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. II. — S. 519—521. (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |