Севастополь — місто , на території якого проходили багато битв , тому і займає перше місце за кількістю цвинтарів на Кримському півострові . В місті нараховується 11 цивільних цвинтарів (п'ять діючих, не враховуючи сільських). Після радянсько-німецької війни на його мапі з'явились 19 цвинтарів і кілька братських могил .
Назва Розташування Координати Короткі відомості Зображення Брастське («стотисячне») кладовище Північна сторона , вулиця Богданова , 41 44°38′10″ пн. ш. 33°33′21″ сх. д. / 44.63611° пн. ш. 33.55583° сх. д. / 44.63611; 33.55583 цвинтар учасників оборони Севастополя 1854–1855 років і захисників міста в радянсько-німецьку війну . Братське кладовище 1941–1942, 1944 років вулиця Степаняна утворене в 1944 році Братське кладовище солдат і офіцерів 128-ї гвардійської гірсько-стрілецької дивізії 5-й кілометр Балаклавського шосе утворене в 1944 році Братське кладовище солдат і офіцерів Приморської армії 5-й кілометр Балаклавського шосе утворене в 1944 році Братське кладовище солдат і офіцерів 2-ї гвардійської армії Фруктове утворене в 1944 році Братське кладовище радянсько-німецької війни 6-й кілометр Сімферопольського шосе 44°34′47″ пн. ш. 33°35′14″ сх. д. / 44.5799222° пн. ш. 33.5872611° сх. д. / 44.5799222; 33.5872611 діє з 1941 року по наш час Братське кладовище 1941–1942, 1944 років Верхньосадове Єврейське братське кладовище захисників Севастополя в Кримській компанії Північна сторона , територія ВАТ «Північморзавод» За неперевіреними свідченнями на кладовищі поховано близько 500 чоловік. Кошти на його облаштування збирали всі єврейські общини Російської імперії . Кладовище Комунарів вулиця 5-а Бастіонна . 44°36′01″ пн. ш. 33°30′50″ сх. д. / 44.60028° пн. ш. 33.51389° сх. д. / 44.60028; 33.51389 меморіальний, «парадний» цвинтар. Займає площу 0,5 га . Єврейське кладовище вулиця Пожарова , 11 44°36′03″ пн. ш. 33°30′11″ сх. д. / 44.60083° пн. ш. 33.50306° сх. д. / 44.60083; 33.50306 Створено після Кримської війни, вперше нанесено на генеральний план Севастополя 1887 року. До Кримської війни єврейське (жидівське) кладовище було на висоті Цукрова Голівка в районі Пересипу. Зруйновано в першу оборону міста і при будівництві залізниці. На некрополі знаходиться частина вулиці Охотської. Караїмське кладовище вулиця Пожарова , 11 44°36′06″ пн. ш. 33°30′08″ сх. д. / 44.60167° пн. ш. 33.50222° сх. д. / 44.60167; 33.50222 Виникло в середині XIX століття , після Кримської війни . Перебування в місті з початку XIX століття значною за чисельністю караїмської громади зумовило появу національного некрополя. Міське старе кладовище вулиця Пожарова , 9 44°36′04″ пн. ш. 33°30′24″ сх. д. / 44.60111° пн. ш. 33.50667° сх. д. / 44.60111; 33.50667 Поховання охоплюють період з другої чверті XIX століття і до кінця 1960-х років. Кладовище Кальфа 8-й кілометр Балаклавського шосе 44°32′22″ пн. ш. 33°31′01″ сх. д. / 44.53944° пн. ш. 33.51694° сх. д. / 44.53944; 33.51694 Міське кладовище, що діє з 1969 –1970 років і понині. Розділене широкою дорогою на мис Фіолент на праву і ліву частини[1] . Міське нове кладовище Мекензієві гори
Турецькі, Англійське , Французьке , Італійське (гора Гасфорта ), а також магометанські цвинтарі не збереглися. На місці колишніх Англійського і Французького цвинтарів встановлені меморіальні позначки. Не збереглись кладовища в Ушаковій балці і в Доковому яру , в районі колишнього Херсонеського монастиря та інші.
Майже всі німецькі цвинтарі періоду другої оборони Севастополя поступово були знищені після відвоювання міста. В районі села Гончарного створений меморіальний цвинтар військовослужбовців Вермахту , що полягли в боях під Севастополем.
А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5 . стор. 469–470.(рос.)