Клаудіо Гуджеротті — Вікіпедія

Кардинал-диякон
Клаудіо Гуджеротті
Герб
Герб
Префект Дикастерії Східних Церков
з 16 січня 2023
Обрання: 21 листопада 2022
Попередник: кардинал Леонардо Сандрі
Апостольський Нунцій у Великій Британії
4 липня 2020 — 21 листопада 2022
Обрання: 4 липня 2020
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Едвард Джозеф Адамс
Наступник: Міґель Маурі Буендія
5-й Апостольський Нунцій в Україні
13 листопада 2015 — 4 липня 2020
Обрання: 13 листопада 2015
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Томас Едвард Ґалліксон
Наступник: Вісвальдас Кульбокас
6-й Апостольський Нунцій в Білорусі
15 липня 2011 — 13 листопада 2015
Обрання: 15 липня 2011
Церква: Римо-католицька церква
Попередник: Мартин Видович
Наступник: Ґабор Пінтер
 
Діяльність: католицький священник, дипломат, католицький єпископ
Народження: 7 жовтня 1955(1955-10-07) (69 років)
Верона, Венето, Італія
Священство: 29 травня 1982
Єп. хіротонія: 6 січня 2002
В сані кардинала: 30 вересня 2023

Нагороди:

Кавалер ордена Честі (Грузія)
Кавалер ордена Честі (Грузія)
Орден Франциска Скорини
Орден Франциска Скорини
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

CMNS: Клаудіо Гуджеротті у Вікісховищі

Його Еміненція Кла́удіо Ґуджеро́тті (англ. Claudio Gugerotti, нар. 7 жовтня 1955(19551007), Верона, Італія) — римо-католицький архієпископ, кардинал, ватиканський дипломат, Апостольський Нунцій в Україні (2015—2020); з 2022 року префект Дикастерії Східних Церков.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 жовтня 1955 року у місті Верона, Італія. Володіє кількома давніми та сучасними мовами (латинська, грецька, класична та сучасна вірменська, курдська, англійська, французька).

Висвячений у священники 29 травня 1982. Інкардинований до Веронської дієцезії. Завершив студії зі Східних мов та літератур, та здобув науковий ступінь магістра зі Святої Літургії. Доцент з Патрології при Теологічному Інституті св. Дзено в Вероні з 1981 по 1984. Доцент зі Східної Теології та Літургії при Інституті екуменічних студій у Вероні з 1982 по 1985. Вступив на службу Святого Престолу при Конгрегації у справах Східних Церков у 1985, обіймав посаду Заступника секретаря цього Дикастерія від 17 грудня 1997. Доцент з патрології, вірменської мови та літератури при Папському східному інституті, є автором ряду публікацій.

Дипломатична служба

[ред. | ред. код]

7 грудня 2001 — номінований титулярним архієпископом Равелло і призначений Апостольським Нунцієм в Грузії та Вірменії. 13 грудня 2001 — призначений Апостольським Нунцієм в Азербайджані. 15 липня 2011 — призначений Апостольським Нунцієм в Білорусі. 13 листопада 2015[1] — призначений Апостольським Нунцієм в Україні.

Під час зустрічі 12 січня 2016 з Ґуджеротті Порошенко прийняв вірчі грамоти та обговорив питання візиту Папи Франциска в Україну[2].

4 липня 2020 року папа Франциск призначив архієпископа Клаудіо Ґуджеротті Апостольським нунцієм у Великій Британії[3][4].

21 листопада 2022 року папа Франциск призначив архієпископа Клаудіо Ґуджеротті префектом Дикастерії Східних Церков.[5][6]

30 вересня 2023 року його Святість Папа Франциск надав Архиєпископу Клаудіо Гуджеротті титул кардинала.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Папа Римский назначил Клаудио Гуджеротти новым нунцием в Украине. Архів оригіналу за 14 Листопада 2015. Процитовано 13 Листопада 2015.
  2. Посол Ватикану обговорив з Порошенком підготовку візиту Папи в Україну. Архів оригіналу за 6 Квітня 2016. Процитовано 13 Січня 2016.
  3. Папа призначив архиєпископа Ґуджеротті Нунцієм у Великій Британії - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 4 липня 2020. Архів оригіналу за 5 Липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  4. Rinunce e nomine. press.vatican.va. Архів оригіналу за 4 Липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.
  5. Rinunce e nomine (continuazione). press.vatican.va. Процитовано 25 листопада 2022.
  6. Папа призначив нового Префекта Дикастерії Східних Церков - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 21 листопада 2022. Процитовано 25 листопада 2022.
  7. Нунций Клаудио Гуджеротти удостоен грузинского ордена Чести. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 13 Листопада 2015.
  8. а б в г Апостольский Нунций в Беларуси представлен к государственной награде Республики Армения. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
  9. Президент Серж Саргсян наградил апостольского нунция Святого Престола на Южном Кавказе Клацдио Гуджаротти. Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 13 Листопада 2015.
  10. Київ: вручення білоруського ордена Франциска Скорини Апостольському нунцію в Україні | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Архів оригіналу за 5 Липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  11. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №341/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 Вересня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]