Клочко Діана Георгіївна — Вікіпедія

Діана Георгіївна Клочко
Народилася31 березня 1963(1963-03-31) (61 рік)
с. Козин, Радивилівський район, Рівненська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанняКиїв
Діяльністьмистецтвознавиця, лекторка, арт-кураторка, перекладачка, редакторка
Галузьмистецтвознавство[1], редагування[1] і exhibition curationd[1]
Відома завдякияк мистецтвознавець, лекторка
Alma mater
Знання мовукраїнська, російська, польська і чеська
Нагородипремія імені Юрія Шевельова (2019)

Діа́на Георгіївна Клочко́ (нар. 31 березня 1963, с. Козин, Радивилівський район, Рівненська область) — мистецтвознавиця, кураторка виставок, редакторка, перекладачка. Член Української секції Міжнародної асоціації арткритиків АІСА під егідою ЮНЕСКО[2]. Лауреатка премії імені Юрія Шевельова (2019)[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 31 березня 1963 року в селі Козин, Радивилівський район, Рівненська область, її батько — директор школи, а мати — медсестра.

1982 року Діана закінчила Абрамцевське художньо-промислове училище в Росії за спеціальністю «кераміка», після чого працювала три роки в Петрозаводську в Карелії. 1983 року народила першого сина, а 1986-го — переїхала до Києва[4].

Закінчила навчання на факультеті історії та теорії мистецтв у Київському художньому інституті в 1990 році. Після цього Діана закінчила аспірантуру Національної академії мистецтв 1997 року. Працювала журналістом у газетах «День» (1998—2002), «Книжник-review» (2002—2005) та часописі МФВ «Відкритий світ» (2000—2004). Вела книжкові проєкти у видавництвах «Дух і Літера», «Дуліби» та Meridian Czernowitz. З 2006 до 2010 рік була головним редактором київського видав­ництва «Грані-Т»[5][6].

Працює в службі стратегічного розвитку Києво-Могилянської академії. Читає відкриті лекції зі світового мистецтва. Володіє чеською й польською мовами[4]. Є членкинею Української секції Міжнародної асоціації арткритиків АІСА під егідою ЮНЕСКО[2].

У 2011—2014 роках Діана співпрацювала з відділом кіносеріального виробництва каналу «Україна». Разом із Ігорем Померанцевим співзаснувала премію Metaphora для перекладачів поезії та есеїстики[5][7].

2019 року випустила книгу «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» про історію українського мистецтва від VII століття і до останнього року перед здобуттям Незалежності, видавництво — ArtHuss[8]. Отримала за неї премію імені Юрія Шевельова[3].

Публікації

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в г Клочко Діана ~ PEN Ukraine. pen.org.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
  3. а б в Мистецтвознавиця Діана Клочко отримала премію ім. Шевельова. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
  4. а б Радзієвська, Валерія; Балакир, Анна (5-05-2015). "Я не господиня і неправильна мама. За всі роки життя в Києві не придбала квартири". Газета.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2021.
  5. а б Клочко Діана — expertky (ru-RU) . Процитовано 5 листопада 2020.
  6. Діана з ромом. Club-tourist (амер.). Процитовано 5 листопада 2020.
  7. Капнік, Олена (27-12-2017). "Зрада — це ознака, що шлюб скінчився" — Діана Клочко. Газета.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 березня 2022.
  8. Чому українські художники і їхні картини недооцінені — Діана Клочко та її «65 українських шедеврів. Визнані й неявні». Громадське радіо (укр.). Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
  9. «Україна, якою ми її любимо», і Діана Клочко, якою ми її взнали. Club-tourist (амер.). Процитовано 6 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]