Колекторна хвиля — Вікіпедія

Колекторна хвиля (англ. Collector wave) — явище виникнення великого потоку води у колекторах підземних річок і струмків під час зливи. Пов'язане воно з тим, що до колекторів підземних водойм зазвичай під'єднуються системи зливової каналізації. Тому під час зливи, упродовж декількох хвилин рівень води в колекторі починає нестримно підвищуватися. Явище носить хвилеподібний характер, вода накочує хвилями, з деяким інтервалом, усередині колекторного тунелю. Потік води має велику силу і здатний збити з ніг людину, якщо та знаходиться усередині системи.

У зв'язку з тим, що підземні струмки і річки є предметом досліджень для дигерів, такі системи стають потенційним джерелом небезпеки, для походу до них дигерами в період дощів. Відомі смертельні випадки зустрічі з колекторною хвилею. Так, в 2003 році, в Києві, двоє дигерів, Олександр Крайнюченко «Ампер» і Олександр Зінченко «Хартман» відправилися на вилазку в колектор підземної річки Клов. Несподівано почалася злива і їм не вдалося вибратися з колектора через люки (очевидно, вони не змогли цього зробити, оскільки були збиті з ніг хвилею). Дигери загинули усередині системи, потоки води винесли тіла в річку Либідь, де вони були виловлені рятувальниками. Газета «Аргументи і факти в Україні» в липні 2008 р. Повідомляла:

	Міліція теж звертає увагу на комунікації, розташовані під землею, лише коли там що-небудь станеться. "Ми теж підключалися до пошуків зниклих дигерів, - розповів начальник Центру громадських зв'язків ДУ МВС України в м. Києві Володимир Поліщук. - Шукали хлопців в колекторі разом з досвідченими дигерами-провідниками. Коли зрозуміли, що Люди і Віталія під землею немає, водолази спецпідрозділу «Беркут» почали досліджувати Дніпро. Зокрема, використали такий метод визначення вірогідного місцезнаходження людей в річці, як кидання у воду мішків з тирсою, що важать приблизно стільки, скільки і людина, в тому місці, де виходить в Дніпро колекторна хвиля".[1]
— АиФ Киев 28 (621), 9 июля 2008 г

Колекторна хвиля є предметом вивчення спелестології, проте усі дослідження носять аматорський характер. Зокрема, дигерами досліджувалася динаміка зростання колекторної хвилі, шляхом встановлення всередину колектора камер через каналізаційні люки під час дощу.

Спочатку все спокійно. Тихо крапає вода з дренажок (дренажних труб). Потім з'являється невеликий туман. Здавалося б, нічого особливого. Десь вдалині чується шум води. Це і є колекторна хвиля. Але вона ще тільки формується. Потім якесь дрібне сміття починає плисти по воді. Ну подумаєш, сміття! Проте тут вода з дренажних труб ллється сильніше. Потім починає текти дуже брудна вода. Спочатку її трохи. Потім приходить хвиля. Течія посилюється в лічені секунди, вода дуже швидко піднімається. Щастя тому, хто опинився у цей момент поряд з рятівним люком. Хоч вгору, хоч вниз за течією, немає ніякої різниці. Якщо потрапиш у таку м'ясорубку, все одно здохнеш. [2]

Коли починається дощ, вода в підземній річці, глибина якої в той момент складає ще сантиметрів 15-20, може збити людину з ніг. Такий це сильний потік! ... Навіть людині у водолазному костюмі вижити важко. Потік води скручує металеві арматурні прути [3]

• Спелестологія
• Каналізація

• Обговорення колекторної хвилі і техніка безпеки^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Неохраняемое царство, «АиФ в Украине», № 28 (621) от 9 июля 2008 г
• Фотографії: [1] [2]^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
• Відео: [3] [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]