Кортикальна мініколонка — Вікіпедія

Кортика́льна мініколо́нка (англ. cortical minicolumn) — це вертикальна колонка, що проходить крізь шари кори головного мозку. Нейрони в межах мініколонки «отримують спільні входи, мають спільні виходи, є взаємозв'язаними, і цілком можуть становити фундаментальну обчислювальну одиницю кори головного мозку».^[1] Мініколонки складаються з приблизно 80—120 нейронів, крім первинної зорової кори приматів (V1), де їхнє число зазвичай є більш ніж вдвічі більшим. Людина має близько 2×10⁸ мініколонок.^[2] За підрахунками, діаметр мініколонки становить близько 28—40 мкм.^{[джерело?]} Мініколонки виростають в ембріоні з прогеніторних клітин, і містять нейрони в межах декількох шарів (2—6) кори.^[3]

Існування мініколонок підтримує багато джерел, особливо Маунткасл^[en],^[4] включно з переконливими свідченнями, перевіреними Буксгевденом та Казановою,^[5] які роблять висновок, що «… мініколонку слід розглядати як сильну модель влаштування кори» та що «[мініколонка є] найосновнішим та найпослідовнішим шаблоном, за яким нова кора впорядковує свої нейрони, провідні шляхи та внутрішні схеми».

Кортикальні мініколонки також можуть називати кортика́льними мікроколо́нками (англ. cortical microcolumns).^[6] Всі клітини в 50-мікрометровій мініколонці мають спільне рецептивне поле; суміжні мініколонки можуть мати відмінні поля.^[7]

Оцінки числа нейронів у мініколонці коливаються в межах 80—100 нейронів.^[5][4][8]

Джонс^[7] описує низку спостережень, які можна інтерпретувати як міні- чи мікроколонки, і наводить приклади чисел від 11 до 142 нейронів на мініколонку.

Оцінки числа нейронів у корі та новій корі становлять порядку 2×10¹⁰.^[9][10] Більшість^[11] (можливо, 90 %^{[джерело?]}) нейронів кори є нейронами нової кори.

Йоганссон та Ланснер^[2] використовують оцінку в 2×10¹⁰ нейронів у новій корі та оцінку в 100 нейронів на мініколонку, даючи оцінку в 2×10⁸ мініколонок.

Спорнс та ін. дають оцінку в 2×10⁷—2×10⁸ мініколонок^[12] без виведення.^{[джерело?]}

Мініколонки мають розмір порядку 40—50 мкм поперечного діаметру;^[4][5] 35—60 мкм;^[13][14] 50 мкм з проміжками 80 мкм,^[15] або 30 мкм з 50 мкм.^[16] Більші розміри можуть належати не людським мініколонкам, наприклад, мініколонки V1 макаки мають діаметр 31 мкм зі 142 пірамідними клітинами^[17] — 1270 колонок на мм². Так само, V1 кішки має набагато більші мініколонки, ~56 мкм.^[18]

Цей розмір також може бути обчислено з огляду на площу. Якщо кора (обох півкуль) має 1.27×10¹¹ мкм², то якщо в новій корі є 2×10⁸ мініколонок, то кожна має 635 мкм², що дає діаметр у 28 мкм (якщо площу кори подвоїти до широко цитованого значення, то він зросте до 40 мкм). Йоганссон та Ланснер^[2] роблять подібне обчислення, й отримують 36 мкм (стор. 51, крайній параграф).

Низхідні аксони з мініколонок мають ≈10 мкм в діаметрі, є подібними за періодичністю та густиною до тих, що в корі, але не обов'язково збігаються з ними.^[19]

• Кортикальна колонка

• W. H. Calvin's "Cortical Columns, Modules, and Hebbian Cell Assemblies" (MIT Press 1995). williamcalvin.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 31 грудня 2017. (англ.)