French
DeutschОгюстен Кошен — Вікіпедія
| Кошен Огюстен | |
|---|---|
| фр. Augustin Cochin | |
 Огюстен Кошен у 1916 році | |
| Народився | 22 грудня 1876 Париж  Франція |
| Помер | 8 липня 1916 Франція ·загинув в бою на Соммі |
| Громадянство | Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | історія |
| Відомий завдяки | як історик, есеїст |
| Alma mater | Національна школа хартій і Колеж Станіслава в Парижі |
| Знання мов | французька[1] |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Société d'histoire contemporained |
| Конфесія | католик |
| Батько | Denys Cochind |
| Нагороди | |
Огюстен Кошен (фр. Augustin Cochin, 22 грудня 1876 — 8 липня 1916) — французький історик. Народився в Парижі 22 грудня 1876 року в родині політика правого спрямування Дені Кошена. В 1902 році захистив дисертацію з історії Франції в сімнадцятому столітті. У 1903 році почав займатися сюжетами історії Французької революції. Загинув у битві на Соммі 8 липня 1916 року.
Основні його роботи були опубліковані після Першої світової війни в 1921 і 1924 роках в збірниках «Вільнодумні товариства і сучасна демократія. Етюди революційної історії» і «Революція і вільнодумство. Соціалізація думки, особистості і майна», перевиданих в 1979 році під назвами «Дух якобінства» і "Революція і вільнодумство. В 1925 році побачила світ двохтомна монографія про вибори в Бретані. Але того часу його праці залишилися непоміченими і тільки в кінці 1970-их були перевидані істориками-ревізіоністами, такими як Франсуа Фюре[2] побачивших в Кошені свого попередника.
Французька революція була, за теорією Кошена, наслідком певних процесів, що відбувалися в суспільній свідомості. Про які-небудь економічні передумови революції Кошен не згадував. Лише раз він побіжно зауважив, що в революції були і «реальні причини», наприклад неправильний фіскальний режим, хоча тут же підкреслив, що подібні чинники могли грати роль лише в 1789 році, але ніяк не в 1792 або 1793 роках. На думку Кошена, революція була плодом діяльності «малого народу» — інтелектуальної еліти, «філософів», організованих в систему товариств (враховуючи масонські ложі), які, виникнувши в 1750-х роках, замкнулися у світі абстрактно-логічних побудов, відірвалися від органічного життя французького «великого народу», одначе при цьому зуміли нав'язати йому свої ідеї і «цінності».[3] Продовженням цієї системи була система революційних клубів, яка фактично і здійснювала владу в епоху революції від імені народу (сучасна наука згідна з останньою думкою). З цього Кошен робить висновок про демократію як про владу «малого народу» і про терор як про неминучий атрибут демократії. Через засадничу дихотомію в демократії між реальністю політичних відносин і фантасмагорією представництва у владі, котра підтримується продуманими компаніями спланованого формування громадської думки владною меншиною. Спочатку це робили через масонські ложі, а потім через партії. А збої у цій системі, для збереження влади владною меншиною, виправляють винятково вже крайнім засобом — терором. Про що свідчила, зокрема, і політична історія Франції ХІХ ст.[4].
Для аналізу процесу Великої Французької революції Кошен використав соціологічний метод детермінізму, тоді щойно започаткований Емілем Дюркгеймом
Ідеї Кошена були згодом використані російським ученим і публіцистом академіком Ігорем Шафаревічем, котрий, застосувавши їх до історії Росії XX століття, багато в чому ототожнив «малий народ» з однією із течій жидівського націоналізму. Кошен передбачив новітню історіографію в критиці традиційних концепцій Французької революції. Проте його власна теорія, на думку критиків, не дає повного пояснення подій, мотивуючи це тим що Кошен «так і не зміг пояснити як і чому виникла система „філософських“ товариств („малий народ“), чому і яким конкретно чином вона зуміла нав'язати свою волю і уявлення „великому народові“».
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Франсуа Фюре (1927—1997). Французский историк
- ↑ Revue Catholica — Dossiers spéciaux. Архів оригіналу за 3 травня 2009. Процитовано 8 липня 2013.
- ↑ Monde et Vie, septembre 1966
- Кошен, Огюстен. Малый народ и революция. М.: Айрис-Пресс, 2003
- Чудинов А. В. Огюстен Кошен и его вклад в историографию Великой Французской революции // Французский ежегодник 1987. М., 1989. С. 220—239[недоступне посилання з квітня 2019] (статья в формате .pdf
- Augustin Cochin sur le site SGA
- » Augustin Cochin et l'interprétation du processus révolutionnaire ", par Bernard Dumont sur le site Catholica