Культ особи — Вікіпедія

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2018) Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (травень 2010)

Культ особи (культ постаті, лат. cultus «поклоніння, шанування») — безмірне звеличення постаті, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг, функцій і ролі лідера. Теоретичною основою культу особи є волюнтаристський погляд на історію, згідно з яким її хід визначається не об'єктивними законами, а волею видатних людей, переважно вождів (див. Вождизм). Найчастіше культ особи притаманний тоталітарним і авторитарним державам. Іноді його елементи простежуються і в демократичних країнах (у Франції в період правління Шарля де Голля). Передумови культу особи політичних керівників на соціально-психологічному рівні починаються з їх сакралізації, обожнювання влади. Найдавніші випадки його — в ідолопоклонстві первісних релігійних культів. Суб'єктивною передумовою культу особи є також патріархальне сприйняття глави держави як «батька» однієї великої сім'ї, визнання держави за жорсткою ієрархічною побудовою суспільства єдиною моделлю.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Ідейні джерела культу особи — в монополізації права на істину, в утвердженні «єдино вірної ідеології», творці якої наділяються якостями пророків та ясновидців. Культ особи нетерпимий до будь-якого опору, він створює тотальну систему особистої залежності, немовби паралізуючи масову свідомість, породжує у населення віру у всемогутність керівництва, страх перед ним, узаконює будь-яке беззаконня, формує у мас рабську покірність та угодовську поведінку, що досягається їх систематичною ідеологічною обробкою. Культ особи найчастіше виникає при концентрації у руках однієї людини всіх важелів політичної, економічної, духовної та соціальної влади. Термін «культ особи» стосовно характеристики суспільно-політичного, становища в 30 — 50-х рр. в СРСР уперше використаний 1956, коли ЦК КПРС ухвалив постанову «Про подолання культу особи та його наслідків», у якій було проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення культу Й. В. Сталіна. Об'єктивними причинами культу особи називалися: відсталість країни, капіталістичне оточення, зовнішня загроза, суб'єктивними — особисті риси характеру диктатора. Культ особи — складова частина ідеології та практики сталінізму — виник на основі комплексу тогочасних соціально-економічних, політичних, історичних традиційних, психологічних чинників. Одним з головних соціально-психологічних чинників було існування монархічної, традиції у свідомості мільйонів людей, багатовікової звички до підкорення усього суспільства одній людині, відсутність демократичних традицій у суспільно-політичному, житті, звичка населення країни до жорстко централізованого типу влади. Розвиток культу полегшили ідеологічна диктатура партії й цілковите панування єдиної офіційної ідеології. Елементи культу особи простежувалися у діяльності Л. І. Брежнєва, керівників колективно соціалістичних держав; вони мають місце в ряді країн Сходу.

Об'єктом поклоніння часто є не лише голова держави чи уряду, а й митець, конфесійний чи ідеологічний діяч.

• Володимир Ленін
  • Назва багатьох міст і сел (Ленінград, Леніне (Ленінський район), Ленінськ-Кузнецький, Ленінакан, Ленінабад, Леніногорськ)
  • Вища державна відзнака — Орден Леніна
  • Вища державна нагорода — Ленінська премія, Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»
  • Встановлення пам'ятників Леніну або його бюстів в кожному населеному пункті СРСР
  • Назва іменем Леніна вулиць, площ (майданів), проспектів, бульварів, парків у всіх населених пунктах СРСР
  • Приставка до назви підприємств, установ, організацій — як нагорода та заохочення:
    • Завод «Арсенал» імені Леніна
    • Київський метрополітен імені Леніна
    • Ленінградський метрополітен імені Леніна

• Йосип Сталін

• Леонід Брежнєв

• Адольф Гітлер

• Беніто Муссоліні

• Мао Цзедун

• Кім Чен Ір
• Чан Кайші

• Ніколає Чаушеску

• Саддам Хусейн

• Сапармурат Ніязов

• Нурсултан Назарбаєв

• Гейдар Алієв

• Володимир Путін

• Олександр Лукашенко

• Реальний соціалізм
• Імператорський культ
• Суперпрезидентська республіка

• С. Кульчицький. Культ особи // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 380 ISBN 978-966-611-818-2

• Культ особи [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Беніто Муссоліні. Мое Жіття. Аудіокнига. (1928) [Архівовано 24 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Why Dictators Love Kitsch [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] by Eric Gibson, The Wall Street Journal, August 10, 2009

Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.