Кунцевич Едвард Михайлович — Вікіпедія

Кунцевич Едвард Михайлович
Народження14 червня 1926(1926-06-14)
Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть3 жовтня 1996(1996-10-03) (70 років)
 Київ, Україна
КраїнаСРСР СРСР
ЖанрСтанкова, монументальна та декоративна скульптура
НавчанняКиївський художній інститут
Діяльністьскульптор
ВчительЄлева Костянтин Миколайович
ДітиQ29359098?
Брати, сестриКунцевич Всеволод Михайлович
Звання
Народний художник України — 1995
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Автограф

Кунце́вич Е́двард Миха́йлович (14 липня 1926(19260714) — 3 жовтня 1996) — український скульптор, член Спілки художників УРСР (1951), народний художник України (1995)[1], заслужений діяч мистецтв УРСР (1976).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 червня 1926 року в Києві, у 1945–1951 роках навчався в Київському художньому інституті, педагоги — Костянтин Єлева, Лев Муравін. Працював у галузі станкової, монументальної та декоративної скульптури.

Був агентом КДБ, мав криптонім «Символ»[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Скульптурні композиції

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Меморіальні дошки

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Зображення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України № 1166/95 від 19 грудня 1995 року «Про присвоєння почесних звань України» [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.]
  2. Де списки агентів КДБ, якщо архіви радянських спецслужб розсекречені? Інтерв’ю з істориком Андрющенком. Українська правда (укр.). Процитовано 18 червня 2024.
  3. Памятный знак «Карающий меч» [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Обзор книг о Донецке. Фотоальбом Донецк, 1978 год.[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  5. Кременчуг [Архівовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Город Хорол. trvlworld.net. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 7 лютого 2016.
  7. Мемориальный комплекс Солдатской Славы. [Архівовано 24 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Открытие памятника гетману Петру Сагайдачному.[недоступне посилання] (рос.)
  9. Кунцевич Константин Эдвардович [Архівовано 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]