Купюра — Вікіпедія

Купюра — українське слово, яке може вживатися в різних значеннях.

Слово «купюра» походить від французького coupure, що буквально означає — розріз, поріз. Може використовуватися в двох значеннях:

1. Скорочення в тексті літературного, драматичного або музичного твору, пропуск окремого розділу, епізоду, кінокадру, репліки тощо. Часто — з політичних мотивів.

Наприклад:

• "Вперше «Щоденник Тараса Шевченка» надруковано в журналі «Основа» з численними купюрами, зашифруванням багатьох прізвищ і зміною окремих слів та виразів (Тарас Шевченко. Твори в п'яти томах.- том 5-й. — К., 1971.- C. 456).

2. Білет грошового знака або цінного паперу (акція, вексель, облігація та ін.) з позначеною на ньому номінальною вартістю.

Наприклад:

• Грошові купюри (див. гроші) випускаються різного номіналу (від одиниці до ста і більше). В Україні з 2 вересня 1996 року грошовий обіг обслуговують купюри номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень.

• Словник української мови в 11 томах/ том четвертий.- К.- Наукова думка, 1973.- С. 406
• В. П. Нагребельний. Купюра [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.

• Купюра // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 539-540.