Курашик Віталій Володимирович — Вікіпедія

Курашик Віталій Володимирович
Курашык Віталь Уладзімеравіч
Народився8 травня 1939(1939-05-08) (85 років)
с. Дивин, Кобринський повіт, Поліське воєводство, Польща
Країна Україна
 СРСР
Національністьбілорус
ДіяльністьДипломат
Відомий завдякиГолова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим
Alma materУкраїнський заочний політехнічний інститут
Знання мовросійська і українська
ЗакладМіністерство закордонних справ Республіки Білорусь і ВРУ
ЧленствоВерховна Рада України I скликання
ПосадаПосол Республіки Білорусь в Україні
Термін19932001
НаступникВеличко Валентин Володимирович
ПартіяКПУ, Партія патріотичних сил України
Конфесіяправослав'я
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора знак «Шахтарська слава» II ступеня знак «Шахтарська слава» III ступеня орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня

Віталій Володимирович Курашик (біл. Віталь Уладзімеравіч Курашык) (8 травня 1939, село Дивин, Кобринський повіт, Поліське воєводство, Польща, тепер Брестська область, Білорусь) — український політичний діяч, білоруський дипломат. Голова Ради міністрів Криму. Народний депутат України 1-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1957 році закінчив технічне училище в місті Красний Луч Ворошиловградської (Луганської) області. У 1960 році закінчив гірничий технікум у місті Чистякове Сталінської (Донецької) області.

У 1960—1963 роках — машиніст електровоза, гірничий майстер шахти «Кочегарка» міста Горлівки Донецької області.

У червні — серпні 1963 року — конструкторського бюро, з 1963 по 1974 рік — технік, старший інженер, заступник головного технолога, головний технолог Костянтинівського хімічного заводу Донецької області.

У 1967 році закінчив механічний факультет Українського заочного політехнічного інституту.

Член КПРС з 1970 року.

У 1974—1975 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Костянтинівського міського комітету КПУ Донецької області.

У 1975—1978 роках — 2-й секретар Костянтинівського міського комітету КПУ Донецької області.

У 1979—1982 роках — 1-й секретар Костянтинівського міського комітету КПУ Донецької області.

У травні — липні 1982 року — інструктор відділу організаційно-партійної роботи Кримського обласного комітету КПУ.

У 1982—1985 роках — голова виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради народних депутатів Кримської області.

У 1985—1986 роках — завідувач промислового відділу Кримського обласного комітету КПУ. У 1986 — 6 травня 1987 року — завідувач відділу організаційно-партійної роботи Кримського обласного комітету КПУ.

4 лютого 1987 — 27 грудня 1988 року — заступник голови виконавчого комітету Кримської обласної ради народних депутатів. 27 грудня 1988 — 27 грудня 1989 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Кримської обласної ради народних депутатів. Одночасно в грудні 1988 — грудні 1989 року — начальник Головного планово-економічного управління Кртимського облвиконкому.

27 грудня 1989 — 22 березня 1991 року — голова виконавчого комітету Кримської обласної ради народних депутатів.

З 18.03.1990 Депутат Верховної Ради УРСР 12 скликання, Євпаторійський виборчий округ № 245, Автономної Республіки Крим.

У березні 1991 — червні 1993 року — Голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.

У 1993 році став білоруським дипломатом. З травня 1993 по червень 2001 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Білорусь в Україні. У 1999—2001 роках — дуаєн дипломатичного корпусу в Україні.

З 2001 року — перший віце-президент Міжрегіональної Академії управління персоналом;

З 2003 року — радник Представника Президента ВАТ «ЛУКОЙЛ» в Україні.

З 2005 року — член Партії патріотичних сил України.

Автор праць

[ред. | ред. код]

Курашик В. В. Я не хочу судьбу иную… (Записки дипломата). — К.: «Освіта України», 2010. — 366 с. ISBN 978-966-188-135-7

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]