Кільцеві автоперегони — Вікіпедія

Себастьян Феттель на тестовій сесії етапу Формули 1 в Каталуньї. 2008 рік

Кільцеві́ автоперего́ни або кільцеві́ го́нки — змагання, що проводиться на замкнутій кільцевій трасі одночасно між двома і більше автомобілями на одному маршруті, в якому визначальним фактором є швидкість або відстань, пройдена за встановлений час.

Це офіційне визначення терміну кільцеві гонки подане в Національному Спортивному Кодексі ФАУ в редакції 2015 року.

Назву кільцеві гонки отримали тому, що траса перегонів має форму замкненої кривої. Спочатку це дійсно було кільце (овал), а згодом контури трас почали ускладнювати за рахунок введення в конфігурацію траси численних поворотів різних форм, які мають свої назви. Здебільшого кільцеві гонки відбуваються на спеціально побудованих для автоперегонів спортивних спорудах — гоночних трасах (синоніми: автодром, кільце). Іноді гоночна траса прокладається вулицями міст або складається з відрізків автошляхів загального користування.

Кільцеві перегони - один з найпопулярніших та найвидовищніших видів автоспорту, зокрема завдяки тому, що гоночні траси обладнані трибунами для глядачів, мають прості і зрозумілі правила, а також зручні для ведення телетрансляцій. Це спричинило до бурхливого розвитку цього виду автоперегонів і організації великої кількості міжнародних змагань, а також зросла кількість видів кільцевих гонок, до яких зокрема відносяться:

24 години Ле Мана. 2006
  • Перегони турингових автомобілів (іноді вживається назва — кузовних автомобілів)

а також численні національні чемпіонати з кільцевих перегонів.

До кільцевих перегонів також відносяться гонки на витривалість - багатогодинні (від 4-х до 24-х годин) кільцеві перегони, такі як:

Посилання

[ред. | ред. код]