Латинський кубок 1956 — Вікіпедія

Латинський кубок 1956
Деталі турніру
ГосподарІталія
Дата29 червня —
3 липня 1956
Кількість команд4
Стадіони«Арена Чівіка» (Італія)
Призери
Переможець Італія «Мілан»
(2-й титул)
Фіналіст Іспанія «Атлетік»
3-тє місце Португалія «Бенфіка»
4-те місцеФранція «Ніцца»
Статистика турніру
Матчів зіграно4
Голів забито13 (3.25 за матч)
Найкращий бомбардир(и)Хуан-Альберто Скьяффіно
(3 м'ячі)
1955
1957

Сьомий розіграш Латинського кубка, що проводився з 29 червня по 3 липня 1956 року. Цей міжнародний футбольний клубний турнір розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції. Країною-господаркою була Італія. Переможцем вдруге став італійський «Мілан».

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи. Матчі кубку проводились в одній країні, по черзі в кожній з країн-учасниць. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.

Учасники

[ред. | ред. код]
Країна Команда Ліга
1 Італія «Мілан» 2 місце чемпіонату Італії 1955-56[1]
2 Іспанія «Атлетік» 1 місце чемпіонату Іспанії 1955-56
3 Португалія «Бенфіка» 2 місце чемпіонату Португалії 1955-56[2]
4 Франція «Ніцца» 1 місце чемпіонату Франції 1955-56

Півфінали

[ред. | ред. код]
29.06.1956
«Мілан» Італія 4:2 (2:0) Португалія «Бенфіка»
(Протокол)
Гол 52' Маріу Колуна
Гол 62' Фернанду Каяду
«Арена Чівіка», Мілан
Арбітр: Іспанія Хуліан Арке Мартін

«Мілан»: Лоренцо Буффон, Чезаре Мальдіні, Франческо Дзагатті, Луїджі Радіче, Освальдо Баньйолі, Франко Педроні, Нільс Лідгольм, Амос Маріані, Хуан-Альберто Скьяффіно, Амлето Фріньяні, Джорджо Даль Монте, тренер: Етторе Пурічеллі.

«Бенфіка»: Жозе Бастуш, Анжелу Мартінш, Кавем, Хасінту Маркіш, Артур Сантуш, Саул Абрантеш, Маріу Колуна, Фернанду Кайядо, Жозе Агуаш, Сальвадор Мартінш, Ісідру Сантуш, тренер: Отто Глорія

29.06.1956
«Атлетік» Іспанія 2:0 (2:0) Франція «Ніцца»
(Протокол)
«Арена Чівіка», Мілан
Арбітр: Італія Армандо Маркетті

«Атлетік»: Кармело Седрун, Хосе Ору, Каніто, Хесус Гарай, Фелікс Маркайда, Маурі Угармендія, Хосе Марія Магурегі, Ігнасіо Урібе, Енеко Арієта, Хосе Артече, Августин Гаїнса, тренер: Фердинанд Даучик.

«Ніцца»: Домінік Колонна, Альофнс Мартінес, Гі Пойветен, Жілбер Бонфін-Марруекос, Франсуа Мілаццо, Сесар Гонсалес, Жан-П'єр Альба, Рубен Браво, Жозеф Уйлакі, Віктор Нюренберг, Робер Брун, тренер: Луїс Карнілья

За третє місце

[ред. | ред. код]
1.07.1956
«Бенфіка» Португалія 2:1 (0:0, 0:0, 0:1) Франція «Ніцца»
(Протокол)
Гол 102' Франсуа Мілаццо
«Арена Чівіка», Мілан
Арбітр: Іспанія Мануель Асенсі Мартін

«Бенфіка»: Жозе Бастуш, Анжелу Мартінш, Кавем, Хасінту Маркіш, Артур Сантуш, Саул Абрантеш, Маріу Колуна, Фернанду Кайядо, Жозе Агуаш, Сальвадор Мартінш, Ісідру Сантуш, тренер: Отто Глорія

«Ніцца»: Домінік Колонна, Альофнс Мартінес, Гі Пойветен, Жілбер Бонфін, Франсуа Мілаццо, Сесар Гонсалес, Жан-П'єр Альба, Рубен Браво, Жозеф Уйлакі, Віктор Нюренберг, Робер Брун, тренер: Луїс Карнілья

Фінал

[ред. | ред. код]
ВР 1 Італія Лоренцо Буффон
ЗХ 2 Італія Чезаре Мальдіні
ЗХ 3 Італія Франческо Дзагатті
ЗХ 4 Італія Ерос Фассетта
ЗХ 5 Італія Луїджі Радіче
ПЗ 6 Італія Освальдо Баньйолі
ПЗ 7 Швеція Нільс Лідгольм
ПЗ 8 Італія Амос Маріані
НП 9 Уругвай Хуан-Альберто Скьяффіно
НП 10 Італія Амлето Фріньяні
НП 11 Італія Джорджо Даль Монте
Тренер:
УругвайІталія Етторе Пурічеллі
ВР 1 Іспанія Кармело Седрун
ЗХ 2 Іспанія Хосе Ору
ЗХ 3 Іспанія Каніто
ЗХ 4 Іспанія Хесус Гарай
ПЗ 5 Іспанія Фелікс Маркайда
ПЗ 6 Іспанія Маурі Угармендія
ПЗ 7 Іспанія Хосе Марія Магурегі
НП 8 Іспанія Ігнасіо Урібе
НП 9 Іспанія Енеко Арієта
НП 10 Іспанія Хосе Артече
НП 11 Іспанія Августин Гаїнса
Головний тренер:
Чехословаччина Фердинанд Даучик
Хуан-Альберто Скьяффіно — найкращий бомбардир турніру

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
Місце Гравець Голи
1 Уругвай Хуан-Альберто Скьяффіно («Мілан») 3
2 Іспанія Фелікс Маркайда («Атлетік») 2
Італія Освальдо Баньйолі («Мілан»)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чемпіон Італії «Фіорентіна» відмовилась від участі
  2. Чемпіон Португалії «Порту» відмовилась від участі

Джерела

[ред. | ред. код]