Леопольд I Габсбург — Вікіпедія

Леопольд I Габсбург нім. Leopold I
Divina favente clementia electus Romanorum imperator semper augustus ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclavoniae, Ramae, Serviae, Galitiae, Lodomeriae, Cumaniae Bulgariaeque rex, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae, Styriae, Carinthiae, Carnioliae, marchio Moraviae, dux Lucemburgae ac superioris et inferioris Silesiae, Virttembergae et Thekae, princeps Sveviae, comes Habsburgi, Tyrolis, Fereti, Kyburgi et Goritiae, landgravius Alsatiae, marchio sacri Rornani imperii supra Anasum, Burgoviae ac superioris et inferioris Lusatiae, dominus Marchiae Sclavonicae, Portus Naonis et Salinarum etc.
Імператор Священної Римської імперії
Правління	1658-1705
Коронація	1 серпня 1658
Попередник	Фердинанд III Габсбург
Наступник	Йосиф I Габсбург
Інші титули	Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Релігія	католицька церква
Народження	9 червня 1640(1640-06-09) Відень
Смерть	5 травня 1705(1705-05-05) (64 роки) Відень
Поховання	Імператорський склеп, Відень, Австрія
Дружина	Маргарита Тереза Іспанська
Другий шлюб	Клавдія Фелісіта Австрійська
Третій шлюб	Елеонора Магдалина з Нойбурга
Діти	Марія Антонія, Маріанна, Йосиф, Марія Єлизавета, Леопольд Йосиф, Марія Анна, Марія Тереза, Карл, Марія Магдалина
Династія	Габсбурги
Батько	Фердинанд III Габсбург
Мати	Марія Анна Іспанська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Леопо́льд I Га́бсбург (нім. Leopold I; 9 червня 1640 — 5 травня 1705) — імператор Священної Римської імперії з 18 липня 1658 року, король Угорщини з 27 червня 1655 року (коронований того ж дня), король Богемії з 14 вересня 1656 року (коронований того ж дня), титулярний король Галичини та Володимирії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської.

За його правління османи безуспішно тримали в облозі Відень. Царювання Леопольда I відзначилось гострим протистоянням з Людовиком XIV за гегемонію в європейській політичній ситуації.

Народився 9 червня 1640 року, виховувався спочатку у єзуїтів для прийняття духовного сану, але після смерті старшого брата, Фердинанда (1654), став спадкоємцем австрійських земель і був проголошений королем угорським та чеським. Після смерті батька (1657) Леопольд I, незважаючи на всі інтриги Людовика XIV, що прагнув домогтись імператорської корони, був обраний німецьким імператором й коронований 18 липня 1658 року завдяки особливому сприянню курфюрста Бранденбурзького Фрідріха-Вільгельма I.

Любив та заохочував заняття історією та природничими науками, надавав покровительство музикантам, заснував університети в Інсбруку, Ольмюці й Бреслау; Леопольдівське товариство природознавців зберігає його ім'я. Після смерті ерцгерцога Франца-Сигізмунда Тірольського (1665) Леопольд I надбав графство Тіроль і викупив у Польщі князівства Оппельн та Ратибор, закладені їй Фердинандом III.

Безпристрасний і кволий Леопольд I був відвертим прихильником миру, але обставини втягнули його до багаторічних війн. Разом з польським королем Яном ІІ Казимиром і курфюрстом бранденбурзьким він брав участь у війні з Карлом Х Густавом — королем Швеції та його союзником, Юрієм II Ракоці Семиградським.

Втручання Османської імперії до заколотів Седмигороддя (див. Апафі) втягнуло віденський двір у війну з Портою. У 1663 році турки увірвались до Угорщини, але були розбиті генералом Раймундом Монтекукколі у битві під Сентготтхардом (1664). Не скориставшись цією перемогою, імператор Вашварським перемир'ям закріпив за Портою Гроссвардейн і Нейгейзель. Війна невдовзі відновилась; протестантська національна партія підбурила заколот (1678—1682), й закликані нею на допомогу османи у 1683 році дійшли до Відня, який тримали в облозі з 14 липня по 12 вересня. Від розгрому Австрію врятувала лише перемога під Каленбергом поблизу Відня (12 вересня 1683 року). Леопольд I перейшов до наступальних дій, що завершились Карловицьким миром. Ще раніше, на прессбурзькому сеймі, йому вдалось закріпити за собою Угорщину.

З його війн з Людовиком XIV перша (1672—1679) й друга (1688—1697) були невдалими для Австрії. Вдалішою для неї була третя війна — війна за іспанську спадщину, в якій битва під Гохштедтом була останнім тріумфом Леопольда I, вимушеного у той самий час боротись із новим повстанням угорців (див. Ференц II Ракоці). Крайня нетерпимість Леопольда I позначилась особливо у жорсткому переслідуванні угорських кальвіністів.

"За Леопольда… Німеччина пережила відродження імперії, тієї самої імперії, яка після Вестфальського миру, на думку багатьох спостерігачів, <…> стояла на грані розвалу. Багато в чому завдяки Леопольду імперії написано було ще ціле століття значної, а часом й блискучої історії^[1].

У 1666 році Леопольд I одружився з іспанською інфантою Маргаритою Терезою (1651—1673), дочкою короля Філіпа IV. З шести дітей вижила тільки одна дочка:

• Фердинанд Венцель (1667—1668)
• Марія Антонія (1669—1692), ерцгерцогиня Австрійська, дружина курфюрста Максиміліана II Емануеля
• Іоганн Леопольд (1670)
• Марія Анна (1672)

У 1673 році Леопольд одружився з Клавдією Феліцітатою — ерцгерцогинею Австрійською (1653—1676). У них народились дві дочки, що померли немовлятами:

• Анна Марія (1674—1674)
• Марія Жозефа (1675—1676)

У 1676 році він одружився втретє з Елеонорою Нойбурзькою (1655—1720), дочкою Філіппа Вільгельма Нойбурзького, з якою мав десять дітей, з яких вижили семеро:

• Йосиф (1678—1711) — майбутній імператор Йосип I
• Марія Єлизавета (1680—1741) — штатгальтер Австрійських Нідерландів
• Марія Анна (1683—1754) — королева Португалії, дружина короля Портуґалії Жуана V
• Марія Тереза (1684—1696)
• Карл (1685—1740) — майбутній імператор Карл VI
• Марія Йозефа (1687—1703)
• Марія Маґдалена (1689—1743).

• Леопольдштадт
• Пріорато

• Листування Леопольда з патером Марко д'Авіано (Грац, 1878) (італ.)
• Baumstark. «Kaiser Leopold I» (Фрейберг, 1873) (нім.)
• Scheichl. «L. I und die oesterreichische Politik 1667-68» (Лейпциг, 1888) (нім.)
• Erdmansdörffer. «Deutsche Geschichte 1648—1740» (Берлін, 1892-94) (нім.)
• Коваленко С. Іван Богун — український Дон Кіхот. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.

Попередник Фердинанд III Габсбург

Імператор Священної Римської імперії 1658-1705

Наступник Йосиф I Габсбург

Попередник Фердинанд III Габсбург

Король Богемії 1656-1705 до 1657 разом з батьком

Наступник Йосиф I Габсбург

Попередник Фердинанд III Габсбург

Король Угорщини 1655-1705 до 1657 разом з батьком

Наступник Йосиф I Габсбург

Попередник Фердинанд III Габсбург

Король Хорватії 1655-1705 до 1657 разом з батьком

Наступник Йосиф I Габсбург

Попередник Фердинанд III Габсбург

Король Німеччини 1658-1705

Наступник Йосиф I Габсбург

Попередник Фердинанд III Габсбург оскаржувалося іншими претендентами

Король Галичини та Володимирії титулярний 1655-1705

Наступник Йосиф I Габсбург оскаржувалося іншими претендентами

Попередник Фердинанд III Габсбург

Ерцгерцог Австрії 1657-1705

Наступник Йосиф I Габсбург