Мілявська Лоліта Марківна — Вікіпедія

Лоліта Мілявська
рос. Лолита Милявская
На ювілеї телеканалу Інтер
Ім'я при народженніГорелик Лоліта Марківна
Народилася14 листопада 1963(1963-11-14) (60 років)
Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Ізраїль Ізраїль
Національністьєврейка/росіянка
Місце проживанняРосія Росія
Діяльністьспівачка, телеведуча, режисер
Alma materМосковський державний університет культури і мистецтв (1985)[1]
Знання мовросійська і українська
ЧленствоКабаре-дует «Академія»d (2000)
Роки активності1979 — тепер. час
Жанрпоп, романс, джаз, рок-музика і естрада
Конфесіяправослав'я[2]
У шлюбі зОлександр Беляєв, Віталій Мілявський, Олександр Цекало, Олександр Зарубін
ДітиЄва Мілявська
Автограф
Нагороди
IMDbID 0590747
Сайтlolita.su

Лолі́та Ма́рківна Міля́вська (уроджена — Горе́лик, сценічний псевдонім — Лолі́та; нар. 14 листопада 1963(19631114), Мукачево, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР) — російська співачка, акторка, телеведуча та режисер.

Фігуратка центру «Миротворець» через свідоме порушення державного кордону України при відвідувані окупованого Криму та Донбасу.[3]

З 7 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.[4]

Біографія

[ред. | ред. код]

Під час народження в Мукачеві батьки мешкали за адресою вулиця Чапаєва (нині імені Драгоманова), будинок № 41. Від 1 до 10 років проживала у Львові. Тут навчалася у середній школі № 35. 1985 року закінчила тамбовський філіал Московського інституту культури за фахом «режисура культмасових заходів і свят».

Уже в 16 років працювала бек-вокалісткою у співачки Ірини Понаровської. 1987 року Олександр Цекало і Лоліта Мілявська створили попгрупу кабаре-дует «Академія». На московському телеканалі вони створили програму «TV-піца». З кінця 1995 року Лоліта й Олександр стали ведучими ТБ-програми «Ранкова пошта» (рос. Утренняя почта) (ОРТ), з 1997 року вели програму «Доброго ранку, країно» (рос. Доброе утро, страна) (РТР). Понад 10 років Лоліта виступала разом з чоловіком Олександром Цекалом, проте вони розлучилися.

Дочка Єва. 2000 року почалась сольна кар'єра, вийшов альбом «Квіточки» (рос. Цветочки). Ведуча програми «Шоу розлученої жінки» (РТР). З 4 жовтня 2002 року грає Матрону «Маму» Мортон у мюзиклі «Чикаго». З 2005 року веде програму «Лоліта. Без комплексів» на Першому Каналі.

Позиція щодо України

[ред. | ред. код]
  • Лоліта Мілявська ніколи не підтримувала Майдан, після запровадження санкцій проти Росії заявляла, що все життя ладна їсти лише російські продукти. Співачка також висловлювала наміри перевозити доньку з Києва до Москви, але станом на лютий 2015 року цього і не зробила.[5]
  • 23 квітня 2017 року при перетині кордону України була знята з потягу прикордонниками у зв'язку із забороною Службою безпеки України в'їзду на територію України після виступу в окупованому Криму (Керч, 2015)[6]. Зі слів Лоліти, вона намагалась відвідати свою хвору дитину.[7] До хворої дитини її супроводжували програмний директор, гример і музиканти.[8][9] У своєму відеозверненні, записаному в м.Конотоп, вона відзначила, що прикордонники поводились дуже тактовно, а також висловили своє співчуття через наявну ситуацію.[10]

Санкції

[ред. | ред. код]

Лоліта Мілявська підтримала "терористів", які окупували Крим та частину східної України, визнала Крим частиною російської федерації, мовчазно підтримує війну та вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року, є підсанкційною особою.[11]

7 січня 2023 року додана до санкційного списку України.[12]

Особисте життя

[ред. | ред. код]
За кулисами шоу «Голос країни» 2011

Мама, Нікіфорова Алла Дмитрівна, разом з донькою Євою станом на 2017 рік мешкають у місті Київ.[9]

Чоловіки:

  • Перший чоловік актор Олександр Бєляєв: 1985
  • Другий чоловік Віталій Мілявський: 1986. За словами Лоліти, шлюб був фіктивним.
  • Третій чоловік шоумен Олександр Цекало: 1987—1999 рр.
  • Четвертий чоловік бізнесмен Олександр Зарубін (нар. 6 травня 1968 року в місті Фастів, Київська область): 19 червня 2004—2009.
  • П'ятий чоловік тенісист (сьома ракетка Росії й тренер з гри у сквош Дмитро Іванов): 20 березня 2010 — 30 квітня 2020.

Дискографія

[ред. | ред. код]

В складі кабаре-дуету Академія

[ред. | ред. код]
  1. «Маленький переворот» (1992)
  2. «Небальные танцы» (1994)
  3. «Хочешь, но молчишь» (1995)
  4. «Маленький переворот» (1995)
  5. «Свадьба» (1997)
  6. «Отпечатки пальчиков» (1998)
  7. «Ту-Ту-Ту, На-На-На» (1999)

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  1. Цветочки (2000)
  2. Шоу разведённой женщины (2003)
  3. Формат (2005)
  4. Неформат (2007)
  5. Ориентация Север (2007)
  6. Фетиш (2008)
  7. Анатомія (2014)
  8. Ранєвская (2018)

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Ролі в кіно

[ред. | ред. код]
  • 1991 - Тінь, або Можливо, все обійдеться - курортниця
  • 1996 - Королі російського розшуку
  • 1996 - Померти від щастя і любові
  • 2001 - Вечори на хуторі поблизу Диканьки - Солоха
  • 2002 - Попелюшка - мачуха
  • 2003 - Божевільний день або одруження Фігаро - графиня Розіна
  • 2005 - Попса - Ірина Пепеляєва («Пеппі»), навіжена співачка
  • 2005 - Це все квіточки...
  • 2007 - Королівство кривих дзеркал - королева Анідаг
  • 2007 - Кривава Мері - Катерина
  • 2007 - Тетянин день - камео
  • 2008 - Золота рибка - вчителька хороших манер
  • 2010 - Морозко - західна наречена
  • 2011 - Нові пригоди Аладдіна - отаманша розбійників
  • 2012 - Петрович - Вікторія Ланська
  • 2012 - Червона Шапочка - мама Червоної Шапочки
  • 2015 - Сава. Серце воїна - мама Жозі (озвучка)
  • 2019 - 1001 ніч, або територія кохання - мама Шахерезади
  • 2020 - Чума! - Корнелія
  • 2023 - Актриси - Ольга Володимирівна, директорка театру

Ролі на телебаченні

[ред. | ред. код]
  • 1995 - Кабаре «Маски-Шоу» - камео у складі кабаре-дуету «Академія»
  • 1996 - Шоу довгоносиків
  • 1997 - Старі пісні про головне-3 - німецький посол (пісня «Moskau» з Олександром Цекало)
  • 2000 - Старі пісні про головне. Постскриптум («Felicita» дует з Олегом Газмановим)
  • 2009 - Карнавальна ніч з Максимом Аверіним - Мардж Сімпсон / Баба Яга

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У нас учились
  2. Глыба К. Изгнанная со сцены Лолита записала обращение в рубашке цвета хаки: "Ставлю свечки за здоровье недоброжелателей" // Комсомольская правдаКомсомольская правда, 2024. — 655000 экз. — ISSN 0233-433X; 1563-6372
  3. «МИРОТВОРЕЦЬ». Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022.
  4. Указ Президента України від 7 січня 2023 року № 4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
  5. Лоліта, попри страх, поїхала до Львова та розхвалила місто [Архівовано 23 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Еспресо TV. 11.02.2015
  6. Лоліту Мілявську "вигнали" з України на три роки. ukranews.com. Українські новини. 23 квітня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2017.
  7. Співачку Лоліту не пустили в Україну (відео). unian.ua. 23.04.2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  8. Лоліту не пустили до доньки в київ через поїздку в окупований Крим. tsn.ua. 23.04.2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  9. а б Украинские власти не пустили Лолиту к больному ребенку. vesti.ru (рос.). 23.4.2017. Архів оригіналу за 23 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
  10. Лолиту не пустили на Украину. Газета.Ru. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
  11. МІЛЯВСЬКА Лоліта Марківна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  12. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №4/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Архів оригіналу за 7 січня 2023. Процитовано 7 січня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]


Категорії:Українські євреї Росії