Лорд — Вікіпедія

Портрет Томаса Мора — лорд-канцлер в Англії (1529–1532 рр.)
Палата лордів в Англії (1808).

Лорд — у середньовічній Англії — феодальний землевласник (лендлорд або поміщик), згодом — збірний спадковий титул англійського дворянства (герцоги, маркізи, графи, барони, віконти).

Етимологія

[ред. | ред. код]

Англійське слово «lord» (давніші форми lorde, lourde) походить від давньоанглійського hlāford < hlāfweard, яке утворене зі слів hlāf («хліб») і weard («хоронитель», «сторож»)[1][2]. Первісне значення — «хоронитель хліба», «наглядач хлібних комор», надалі його стали уживати у тому ж сенсі, що й латинське dominus («пан», «владика»). Слово «lady» («леді») того ж походження[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Надавався перам королівства, які утворювали палату лордів британського парламенту. З 19 століття титул лорда надається також громадським діячам, видатним науковцям, письменникам, музикантам тощо.[3]

Від слова лорд також походить:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
  2. а б lord. Архів оригіналу за 23 липня 2015.
  3. Українсько-український тлумачний електронний словник англійських запозичень (англізмів). Автор словника — випускник кафедри прикладної лінгвістики НУ «Львівська політехніка» [Архівовано 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] Хохліч Андрій Анатолійович.

Посилання

[ред. | ред. код]