Луков Руслан Юрійович — Вікіпедія
Руслан Юрійович Люков | ||
---|---|---|
Солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 1978 | |
Смерть | 14 березня 2022 | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014; 2022 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Русла́н Ю́рійович Люков (Луков; 1978-2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
2013 року одним із перших став активним учасником Революції Гідності. У 2014 році добровольцем пішов на схід та воював у складі Другої афганської штурмової роти батальйону “Айдар”. З початком повномасштабного вторгнення від перших днів війни брав участь у боях за місто Гостомель Київської області, де загинув.
Похований у селі Березина.
За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2.12.2016).[1]
- відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України — медаль «За бойові заслуги»
- почесний громадянин міста Ірпінь[2]
- ↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Про присвоєння звання
- Березень — дати та події в Новороздільській громаді
- Посмертна нагорода Руслана Люкова
- Схиляємо голови перед Воїном
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |