Луцій Кальпурній Пізон Цезонін (консул 58 року до н.е.) — Вікіпедія

Луцій Кальпурній Пізон Цезонін
лат. L.Calpurnius L.f.L.n. Men. Piso Caesoninus
Народивсяневідомо
невідомо
Померне раніше 43 до н. е.
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик
Знання мовлатина
Суспільний станшляхтич[d][1]
Посадацензор Стародавнього Риму, претор, давньоримський сенатор[d][2], консул[2], квестор, курульний едилd, Пропретор, проконсул, легат і легат
РідCalpurnii Pisonesd
БатькоЛуцій Кальпурній Пізон Цезонін (квестор)[1][1]
МатиCalventiad[1][1]
У шлюбі зRutiliad[3][1][1]
ДітиКальпурнія Пізоніс[1][1] і Луцій Кальпурній Пізон Понтифік

Лу́цій Кальпу́рній Пізо́н Цезоні́н (лат. Lucius Calpurnius Piso Caesoninus) (приблизно 101 — 43 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 58 року до н. е., цензор 50 року до н. е. Тесть Гая Юлія Цезаря.[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив із впливового плебейського роду Кальпурніїв. Син Луція Кальпурнія Пізона Цезоніна, претора 90 року до н. е., та Кальвенції. Батько рано помер.

Точний рік народження Луція Кальпурнія невідомий, але в одній зі своїх промов Цицерон зазначив, що під час громадянських воєн між Суллою і маріанцями (88-82 роки до н. е.) Пізон ще був неповнолітнім.

У 70 році до н. е. обіймав посаду квестора, у 64 році до н. е. — едила, у 61 році до н. е. — претора.

Уклав політичний союз з Гаєм Юлієм Цезарем. Завдяки цьому у 58 році до н. е. Цезоніна обрано консулом разом з Авлом Габінієм. Надав активну підтримку народному трибуну Клодію, сприяв вигнанню Цицерона. Застосував заходи про єгипетські культи у Римі та знищив святилище Діани на Целійському пагорбі. За законом Клодія Луцій Кальпурній отримав як провінцію Македонію, якою керував з 57 до 55 року до н. е., під час цього спочатку з успіхом воював проти фракійців, втім зрештою зазнав тяжкої поразки. Це стало основою для позбавлення Пізона провінції.

У 50 році до н. е. його обрано цензором разом з Аппієм Клавдієм Пульхром. На цій посаді на відміну від колеги виявив поблажливість до сенаторів.

З початком громадянської війни поміж Гаєм Юлієм Цезарем і Гнеєм Помпеєм Великим Цезонін намагався відігравати роль посередника, але без успіху. Він не підтримав Цезаря, але й не приєднався до Помпея. Після вбивства Цезаря виступив за оголошення його заповіту та похорони за державний рахунок, чим йому й доручено керувати. Згодом захищав Марка Антонія, намагався припинити війну поміж сенатом й Антонієм. Навіть після провалу перших перемовин Пізон продовжував намагатися досягти миру.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Рутілія

Діти:

2. Дружина (ім'я невідоме).

Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Fast. Cap. Degrassi 56 f. (лат.)
  • App. BC II 14; 54—61; 135—136; 143; III 54—63 (лат.)
  • Iris Hofmann-Löbl, Die Calpurnii. Politisches Wirken und familiäre Kontinuität. Verlag Peter Lang, Frankfurt am Main u. a. 1996, ISBN 3-631-49668-0, S. 157—186 (нім.)