Луцій Сергій Павло — Вікіпедія

Луцій Сергій Павло (лат. Lucius Sergius Paullus; ? — після 168) — державний діяч часів Римської імперії, консул 168 року.

Походив з патриціанського роду Сергіїв. Син Луція Сергія Павла. Про молоді роки нічого невідомо. Є версія, що був консулом-суффектом у 151 році, хоча це достеменно не доведено. У 167 році призначено міським префектом Риму. У 168 році став ординарним консулом разом з Луцієм Венулеєм Апроніаном, що свідчило про довіру з боку імператора Марка Аврелія. Ймовірно каденція тривала до травня-червня.

Після цього отримав призначення проконсулом у провінцію Азія. Подальша доля невідома, можливо помер під час каденції, оскільки наприкінці року Азією вже керував інший проконсул — Секст Квінтілій Валерій Максим, або за якусь провину позбавлено посади.

Сергія Павла, дружина Квінта Аніція Фауста Павліна, консула-суффекта 198 року.

• Der Neue Pauly, Stuttgart 1999, T. 11, c. 456 (нім.)
• Christian Settipani, Continuite Gentilice et Continuite Familiale Dans Les Familles Senatoriales Romaines, A L'Epoque Imperiale, Mythe et Realite. Linacre, UK: Prosopographica et Genealogica, 2000. ILL. NYPL ASY (Rome) 03-983. (італ.)