Людовик II Ягеллончик — Вікіпедія

Людовик II Ягеллончик
Dei gracia Hungariae, Boemiae, Dalmatiae, Croatiae, Ramae, Seruiae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque rex, marchio Morauiae, Lucemburgensis et Silesiae dux ac marchio Lusatiae etc.
Король Богемії
Правління1516-1526
Коронація11 березня 1509
ПопередникВладислав II Ягеллончик
НаступникФердинанд I Габсбург
Інші титулиКороль Угорщини
Король Хорватії
Король Галичини та Володимирії
Біографічні дані
Народження1 липня 1506(1506-07-01)
Прага
Смерть29 серпня 1526(1526-08-29) (20 років)
Біля Могача
утоплення
ПохованняКафедральний Собор Святого Стефана, Секешфегервар, Угорщина
ДружинаМарія
ДітиЯнош Васс
ДинастіяЯгеллони
БатькоВладислав II Ягеллончик
МатиАнна де Фуа
Нагороди
Орден Золотого руна
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людовик II Ягеллончик (чеськ. Ludvík Jagellonský, угор. II. Lajos, хорв. Ludvík II. Jagelović; 1 липня 1506 — 29 серпня 1526) — останній король Богемії та Угорщини (з 1516 року) з династії Ягеллонів, титулярний король Галичини та Володимерії. Загинув у битві при Могачі (1526).

Життєпис

[ред. | ред. код]

22 липня 1515 року у Відні в соборі Святого Стефана відбулося подвійне весілля Людовика та його сестри Анни з австрійськими принцесою (Марія Австрійська) і принцом (Фердинанд — майбутнім імператором Священної Римської імперії).

У серпні 1526 року Сулейман І Пишний на чолі 100-тисячної армії удерся до Угорщини. Біля містечка Могач до 25 тисяч угорців із 80 гарматами під проводом короля Угорщини Лайоша II стають на шляху загарбників. Кавалерія християн зім'яла нерегулярну піхоту — башибузуків; християни вже святкували перемогу, розгромивши, як вони вважали, центр позицій турків. Проте це були лише перші лінії «воїнів ісламу». Сам Сулейман із яничарами й усією артилерією зустріли Лайоша, який разом із резервами мужньо, але безглуздо кинувся в атаку. З флангів на угорців тим часом наскочила легка кавалерія; довершили розгром рушниці яничар і гармати, які впритул розстрілювали важку кавалерію. Угорці декілька годин чинили героїчний опір, на полі бою їх полягло до 22 тисяч разом з королем. Катастрофа біля Могача віддала Угорщину під владу Османської імперії більш, як на 150 років.

Королем Угорщини стає Януш Заполья, який визнав себе турецьким васалом.

Родовід

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Felczak W. Historia Węgier. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Ossolineum, 1983.
  • Hay D. Europa w XIV i XV wieku. — Warszawa : PIW 2001. — ISBN 83-06-02852-X.
  • Serwański M., Dobosz J. (red.). Słownik władców Europy średniowiecznej. — Poznań : Wydawnictwo Poznańskie, 2002. — ISBN 83-7177-102-9.
  • Sroka S. A. Historia Węgier do 1526 roku w zarysie. — Bydgoszcz, 2000. — ISBN 83-87933-75-9.
  • Zientara B. Historia powszechna średniowiecza. — Warszawa : Trio, 2002. — ISBN 83-85660-94-1.
Попередник
Владислав II Ягеллончик
Король Богемії
1516-1526
Наступник
Фердинанд I Габсбург
Попередник
Уласло II
Король Угорщини
1516-1526
Наступник
Фердинанд I Габсбург
Янош I Заполья
Попередник
Владислав II Ягеллончик
Король Хорватії
1516-1526
Наступник
Фердинанд I Габсбург
Попередник
Владислав II Ягеллончик
оскаржувалося іншими претендентами
Король Галичини та Володимирії
титулярний
1516-1526
Наступник
Анна I
оскаржувалося іншими претендентами