Лінео Нтоане — Вікіпедія
Матлотлісо Лінео Лідіа Хечане-Нтоане | |
---|---|
Matlotliso Lineo Khechane-Ntoane | |
Народилася | 12 травня 1966 Лесото |
Померла | 22 грудня 2017 (51 рік) |
Громадянство | Лесото |
Діяльність | дипломат |
Відома завдяки | Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Україні. |
Посада | Постійний представник Міжнародного агентства з атомної енергіїd[1] |
Матлотлісо Лінео Лідіа Хечане-Нтоане (Matlotliso Lineo Khechane-Ntoane) (12 травня 1966 — 22 грудня 2017) — дипломат Лесото. Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Берліні, Німеччина[2] and had a son and a daughter.[3]. Вона відповідала не тільки за Німеччину, але й за Австрію, Францію, Польщу, Монако, Святий Престол і РФ, а також міжнародні організації ЮНЕСКО, МАГАТЕ і ФОНД ОПЕК (OFID). Посольство також охоплює Україну, Вірменію, Білорусь, Азербайджан, Естонію, Грузію, Латвію, Литву та Молдову.[4][5].
Майбутній дипломат отримала ступінь із соціології та державного управління.
У 1989—1997 рр. — Офіційний представник Міністерства державного управління
У 1997—2000 рр. — головний інспектор Міністерства місцевого самоврядування та воєводства
У 2000—2008 рр. — заступник секретаря Міністерства фінансів та планування розвитку
У 2004—2005 рр. — Голова Правління Адміністрації Лесото (Міністерство фінансів та планування розвитку)
29 серпня 2005 року — призначена головним виконавчим директором — Служби підтримки, що очолює управління людськими ресурсами та загальним управлінням Міністерства фінансів і розвитку[6].
У 2007 році — очолила Управління доходів Лесото (LRA), голова Правління LRA[7]
З 18 вересня 2008 по 2010 рр. — Верховний комісар Лесото в Південній Африці (резиденція в Преторії)
З 6 жовтня 2008 року — Верховний комісар Лесото (з місцем проживання в Преторії) до Ботсвани[8]
З 24 жовтня 2008 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) в Намібію
З 9 червня 2009 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) на Маврикій[9]
З 1 жовтня 2009 року — Верховний комісар Лесото (з місцем проживання в Преторії) в Свазіленд[10]
З 9 листопада 2009 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) в Замбії[11]
З 27 жовтня 2010 року — Посол Лесото (з місцем проживання в Преторії) в Зімбабве[12]
З 26 січня 2011 року — Верховний комісар Лесото (з резиденцією в Преторії) на Сейшелах[13]
З 18 липня 2013 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Німеччині (резиденція Берлін, Німеччина)[14]. Вона відповідала не тільки за Німеччину, але й за Австрію, Францію, Польщу, Монако, Святий Престол і РФ, а також міжнародні організації ЮНЕСКО, МАГАТЕ і ФОНД ОПЕК (OFID). Посольство також охоплює Україну, Вірменію, Білорусь, Азербайджан, Естонію, Грузію, Латвію, Литву та Молдову.
З 14 серпня 2013 року — Постійний представник в МАГАТЕ[15]
З 5 вересня 2013 року — Постійний делегат в ЮНЕСКО[16][17]
З 2013 року — Постійний представник при ЮНІДО[18]
З 12 грудня 2013 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото при Святому Престолі[19]
З 27 червня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Російській Федерації[20]
З 8 липня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото у Франції[21]
З 10 грудня 2014 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Австрії[22]
З 14 січня 2015 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Польщі[23]
З 24 квітня 2015 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Лесото в Монако[24].
6 грудня 2016 року — повернулася на батьківщину до Лесото[25].
- ↑ https://www.flickr.com/photos/iaea_imagebank/sets/72157632882360408/
- ↑ Ordinations in The Diocese. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ A shameful crime against humanity p.6 [Архівовано 2013-12-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Lineo Ntoane
- ↑ Lineo Ntoane
- ↑ Thahane New Look [Архівовано 2014-06-17 у Archive.is]
- ↑ LRA Final Annual Report 2007 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2014. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Yearbook 2009, page 97 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2014. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Swaziland News Oct 2009. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Banda urges Saudis to invest in Zambia's oil exploration [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
- ↑ President meets new diplomats. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Non-Resident Diplomatic Missions Accredited to the Republic of Seychelles
- ↑ Akkreditierung von Botschaftern. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Presentation of Credentials 2013. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Directory of Permanent Delegations to UNESCO. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Lesotho Permanent Delegation to UNESCO. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ MEMBER STATES OF UNIDO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2017. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Pope Francis receives new Ambassadors accredited to the Holy See. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Presentation of letters of credence by foreign ambassadors. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Remise de lettres de créance. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Presseöffentliche Termine von Bundespräsident Dr. Heinz Fischer in der Zeit von 8. bis 14. Dezember 2014. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ President Bronislaw Komorowski receives credentials from five new ambassadors. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ Diplomatie — Accréditations d'Ambassadeurs Pologne — Chili — Lesotho. Архів оригіналу за 25 квітня 2015. Процитовано 14 червня 2019.
- ↑ LISTE DER DIPLOMATISCHEN VERTRETUNGEN Stand: 06. Dezember 2016 UND ANDERER VERTRETUNGEN IN DER BUNDESREPUBLIK DEUTSCHLAND. Ausswärtiges Amt, Berlin. 6 грудня 2016. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 8 грудня 2016.