Ліпатов Юрій Сергійович — Вікіпедія

Ліпатов Юрій Сергійович
Ліпатов Юрій Сергійович
Ліпатов Юрій Сергійович
Ліпатов Юрій Сергійович
Народився10 липня 1927(1927-07-10)
Іваново, РСФРР, СРСР
Помер31 серпня 2007(2007-08-31) (80 років)
Київ, Україна
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльністьхімік, науковець
Alma materРосійський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкіна
Галузьхімія полімерів
ЗакладНауково-дослідний фізико-хімічний інститут ім. Льва Карпова[d]
ІХВС
Вчене званняакадемік НАН України
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Науковий керівникКаргін Валентин Олексійович
Аспіранти, докторантиТодосійчук Тамара Тимофіївна
Шилов Валерій Васильович
Привалко Валерій Павлович
БатькоЛіпатов Сергій Михайловичd
МатиЛіпатова Гарієта Володимирівна
У шлюбі зЛіпатова Тетяна Есперівна
НагородиОрден Дружби народів  — 1981
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України — 1990 Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСРДержавна премія України в галузі науки і техніки — 1981
Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України

Юрій Сергійович Ліпатов (нар. 10 липня 1927 Іваново-Вознесенськ СРСР (тепер Іваново Росія) — пом. 31 серпня 2007, Київ) — радянський, український вчений хімік, доктор хімічних наук (1963), професор(1964), Академік НАН України в галузі хімії високомолекулярних сполук (обраний 27.12.1973).[1]

Академік Міжнародної академії творчості (1992), Нью-Йоркської Академії наук (1995).

Ліпатов Ю.С. є автором 20 монографій, 6 з яких видані за кордоном (Англія, Нідерланди, Канада, США, Німеччина), понад 1300 наукових статей і 140 авторських свідоцтв СРСР і патентів України на винаходи.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 липня 1927 року в місті Іваново-Вознесенськ в сім'ї радянського фізикохіміка Сергія Михайловича Ліпатова. Мати — Ліпатова Гарієта Володимирівна (1902—1986 рр.). У 1940 році сім'я переїхала до Мінська, а після початку Великої Вітчизняної війни була евакуйована до Ташкенту, де вони прожили з літа 1941 до 1943 р. Влітку 1943 р., після повернення до Москви, Ю.С. Ліпатов екстерном склав іспити за середню школу і в 1944 р. вступив на технологічний факультет Московського нафтового інституту імені академіка І.М. Губкіна[ru], який закінчив 1949 року за фахом «технологія нафти і газу» . Після закінчення вузу, з 1949 до 1951 р. працював інженером Центрального інституту авіаційних палив і мастил Міністерства нафтової промисловості СРСР. У 1951-1954 рр. Ю.С. Ліпатов навчався в аспірантурі Фізико-хімічного інституту імені П.Я. Карпова (М. Москва)[2]. За цей час у лабораторії колоїдної хімії виконав і В 1954 р. захистив дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня кандидата хімічних наук. З кінця 1954 до 1959 р. Ю.С. Ліпатов працював на посаді старшого наукового співробітника в лабораторії колоїдної хімії Фізико-хімічного інституту імені П.Я. Карпова (М. Москва). Наукове звання старшого наукового співробітника йому присвоєно у 1959 р. З 1959 р. працював старшим науковим співробітником Інституту загальної і неорганічної хімії (ІЗНХ) АН БРСР (М. Мінськ), де в цей час його батько керував лабораторією високополімерів[3]. У 1960-1964 рр. Ю.С . Ліпатов - завідувач лабораторії армованих пластиків, заступник директора з наукової роботи Інституті загальної і неорганічної хімії АН БРСР[4].

У 1963 р. захистив дисертаційну роботу за темою ,,Дослідження структуроутворення концентрованих розчинах полімерів і в наповнених полімерах” і став доктором хімічних наук. У 1964 р. йому присвоєно наукове звання професора. У 1964 р. Ю.С. Ліпатов запрошений Президією Академії наук УРСР на роботу в Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України (ІХВС)), де і працював директором до 1985 року. Він очолював також відділ фізикохімії полімерів. З 2005 до 2007 р. працював радником при Дирекції. У 1969 р. Ю.С. Ліпатова обрано членом-кореспондентом, а в 1973 р. - Дійсним членом Академії наук УРСР. У 1985 р. Юрій Сергійович залишив посаду директора і зосередився на керуванні відділу фізико-хімії полімерів.

Серед тих, хто навчався під його науковим керівництвом, 10 докторів і 51 кандидат наукі. [5][6][5][7] Дружина — Ліпатова Тетяна Есперівна, доктор хімічних наук, професор.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Наукові роботи стосуються хімії полімерів. Досліджував структуроутворення в концентрованих розчинах полімерів і олігомерах, фізико-хімічні властивості і структуру поліуретанів. Також вивчав адгезію та адсорбцію полімерів з концентрованих розчинів на твердих поверхнях. Працював над науковим підґрунтям створення композитних полімерних матеріалів та шляхи їх практичного застосування.[8] Ю.С. Ліпатовим розроблені нові наукові підходи до вирішення важливих проблем хімії, фізикохіміі, технології полімерів і композиційних полімерних матеріалів. Сформульовані ним принципи формування структури наповнених полімерів стали науковою базою для розвитку нових явлень про визначальну роль міжфазних шарів у властивостях полімерних матеріалів, що є значним внеском у фізикохімію багатокомпонентних полімерних систем. Велике значення мають основоположні роботи Ю.С. Ліпатова в галузі композиційних матеріалів нового покоління на основі гібридних полімерних матриць і взаємопроникних полімерних сіток (ВПС), фундаментальним підсумком яких стало встановлення принципових особливостей механізму і кінетики формування ВПС, що супроводжується фазовим поділом. Дослідження фазових рівноваг у багатокомпонентних полімернихисистемах за наявності твердих дисперсних тіл дало змогу Ю.С. Ліпатову запропонувати механізм підсилювальної дії наповнювачів і розвинути нові уявлення про фазовий етап наповнених сумішей лінійних полімерів і ВПС . Виконані під науковим керівництвом Ю.С. Ліпатова дослідження селективної адсорбції полімерів і їхніх сумішей з розчинів, структури граничних шарів і процесів їх формування Дали змогу встановити зв'язок між адсорбцією і термодинамічним станом компонентів у розчині і сформулювати принципи рівноважної і нерівноважної компатибілізації сумішей полімерів. На цій підставі Ю.С. Ліпатовим сформульовані термодинамічні умови адгезії полімерів до твердих поверхонь і уявлення про нерівноважну сегрегацію компонентів при формуванні адгезійного з'єднання, розроблена феноменологічна модель структури наповненого сплаву полімерів, показані особливості зміцнення композитів напочастинками і запропоновано фрактальне трактування адгезії. Під керівництвом Ю.С. Ліпатова проводились Дослідження процесів реакційного формування сумішей лінійних полімерів і ВПС, у результаті яких встановлено механізм утворення міжфазної Області В таких системах, визначені параметри, що характеризують їх частку, показано вплив межі поділу з твердим тілом у наповнених реакційних системах на кінетику хімічних реакцій і фазовий розподіл. Вагомі Досягнення вченого в галузі фізикохімії поліуретанів і матеріалів та їх основі. Ю.С. Ліпатов створив єдину в Україні наукову школу в галузі хімії і фізикохімії полімерів і полімерних композитів, що набула широкого визнання. Серед його учнів 10 Докторів і 50 кандидатів наук. За комплекс досліджень у галузі фізичної хімії композиційних полімерних матеріалів і монографію “Физическая химия наполненных полимеров” Ю.С. Ліпатову присуджено премію імені Л.В. Писаржевського АН УРСР (1980 р.), за роботу “Розробка нових поліуретанових матеріалів, створення технології виробництва і впровадження у нарОДНЄ господарство” - Державну премію УРСР в галузі науки і техніки (1981 р.), за вагомий внесок у фізико-хімію полімерів - премію імені Поля Флорі міжнародної Академії творчості (1997 р.), за цикл наукових праць “Сплави лінійних і сітчастих полімерів та їх підсилення” - премію імені А.І. Кіпріанова НАН України (1998 р.).

Робота в редколегіях журналів та наукових радах

[ред. | ред. код]

Тривалий час Ю.С. Ліпатов був членом редколегій “Українського хімічного журналу“, “Доповідей Академії Наук України”, журналів “Высокомолекулярные соединения”, “Journal of adhesion" (США), “Полімерного журналу” (Україна), журналу “Composite interface” (США) і “Journal of polymer materials” ( Індія).

Протягом тривалого періоду Юрій Сергійович обіймав посаду голови наукової ради АН УРСР з проблеми “Високомолекулярні сполуки” (1969 - 1981 рр.), голови спеціалізованої ради з присудження наукового ступеня доктора хімічних наук при ІХВС АН УРСР (1972-1993 рр.), голови наукової ради АН УРСР з проблеми “Композиційні полімерні матеріали” (1982-1987 рр.), був членом експертної ради ВАК СРСР (1971-1986 рр.), членом Правління і головою секції “Високомолекулярні сполуки і пластмаси” Українського хімічного товариства (1973-2007 рр.), заступником академіка-секретаря Відділення хімії та хімічної технології АН УРСР (1974-1977 рр.), членом експертної ради ВАК України (1996 р.).

Робота за кордоном

[ред. | ред. код]

За період наукової Діяльності Ю.С. Ліпатов виступав з доповідями і лекціями в наукових центрах: Англії (Шрусбері, Лондон, Йорк, Шеффілд, Манчестер, Глазго), США (Клівленд, Еймс), Швеції (Гетеборг), Японії (Токіо)



Вибрані наукові праці

[ред. | ред. код]

Покажчик друкованих праць (1954-2009)

  • Список наукових праць Ліпатова Ю.С. в google scholar, h-індекс 46 [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
  • Список наукових праць Ліпатова Ю.С. в Scopus, h-індекс 25
  • Липатов Ю. С. Физическая химия наполненных полимеров  — М.: Химия, 1977 г. (перекладено англійською мовою в 1979 г.) (476 цитувань);
  • Adsorption of Polymers  — John Wiley and Sons, 1974 г.; (329 цитувань)
  • Липатов Ю. С. Коллоидная химия полимеров — Киев, 1984 г. (перекладено англійською мовою видавництвом Elsevier);
  • Липатов Юрий Сергеевич Адсорбция полимеров Наукова думка, 1972 г.
  • Polymer Reinforcement  — ChemTec Publ., Canada, 1994 г.;
  • Thermodynamics of Polymer Blends  — ChemTec Publ., Canada, 1996
  • Липатов Юрий Сергеевич Коллоидная химия полимеров Наукова думка, 1984 г.
  • Липатов Юрий Сергеевич Физическая химия наполненных полимеров Химия, 1977 г.
  • Липатов Юрий Сергеевич Структура и свойства полиуретанов Наукова думка, 1970 г.
  • Липатов Юрий Сергеевич Физико-химические основы наполнения полимеров Химия, 1991 г.
  • Липатов Юрий Сергеевич Физико-химия наполненных полимеров Наукова думка, 1967 г.
  • Липатов Юрий Сергеевич Межфазные явления в полимерах Наукова думка, 1980 г.[9]
  • Адсорбция смесей полимеров из разбавленных и полуразбавленных растворов Ю. С. Липатов, Т. Т. Тодосийчук, В. Н. Чорная Усп. хим., 64:5 (1995), 497—504
  • Особенности химической кинетики формирования взаимопроникающих полимерных сеток Ю. С. Липатов, Т. Т. Алексеева Усп. хим., 61:12 (1992), 2187—2214
  • Физико-химические свойства иономерсодержащих взаимопроникающих полимерных сеток Ю. С. Липатов, Л. М. Сергеева Усп. хим., 55:12 (1986), 2086—2105
  • Спинодальный распад в полимерных системах Ю. С. Липатов, В. В. Шилов Усп. хим., 53:7 (1984), 1197—1221
  • Современные теории адсорбции полимеров на твердых поверхностях Ю. С. Липатов Усп. хим., 50:2 (1981), 355—379
  • О состоянии теории изо-свободного объема и стеклования в аморфных полимерах Ю. С. Липатов Усп. хим., 47:2 (1978), 332—356
  • Структурные особенности гомо- и сополиуретанов Ю. Ю. Керча, Ю. С. Липатов Усп. хим., 46:2 (1977), 320—344
  • Синтез и свойства взаимопроникающих сеток Ю. С. Липатов, Л. М. Сергеева Усп. хим., 45:1 (1976), 138—159
  • Современные представления о гелеобразовании в растворах полимеров и о строении гелей Ю. С. Липатов, Н. Ф. Прошлякова Усп. хим., 30:4 (1961), 517—531[10]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. сайт НАН України. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  2. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  3. ИНСТИТУТ ФИЗИКО-ОРГАНИЧЕСКОЙ ХИМИИ НАЦИОНАЛЬНОЙ АКАДЕМИИ НАУК БЕЛАРУСИ. Википедия (рос.). 17 грудня 2016. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  4. История. www.igic.bas-net.by. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  5. а б Ю. КЕРЧА СПРАВА ВСЬОГО ЖИТТЯ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2022. Процитовано 29 травня 2016.
  6. Архівна спадщина видатного хіміка академіка Юрія Сергійовича Ліпатова / О. М. Закусило, В. М. Гришко // Полімерний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 217-219
  7. Життєвий і творчий шлях Юрія Сергійовича Ліпатова [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.] / Нізельский Ю.М. // Праці наукового товариства ім. Шевченка. - 2007. - С. 196-204
  8. Липатов, Юрий Сергеевич. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  9. Електронний каталог. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 26 червня 2022.
  10. Публикации в базе данных Math-Net.Ru. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 30 травня 2016.