French
DeutschЛісунова Катерина Анатоліївна — Вікіпедія
| Лісунова Катерина Анатоліївна | |
|---|---|
 Євромайдан у Луганську | |
| Народилася | 22 червня 1990 (34 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (2011) і Укртелерадіопресінстітут |
| Знання мов | українська, англійська, іспанська, іврит і російська |
| Заклад | українська служба Голосу Америки |
Катерина Анатоліївна Лісунова (нар. 22 червня 1990, Київ) — українська журналістка, кореспондентка української служби Голосу Америки у Вашингтоні[1]. У 2017—2021 працювала в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, співпрацювала з BBC Україна[2][3]. Єдина українська кореспондентка, що має статус резидента ООН із власним офісом у штаб-квартирі[4][5].
- 2007—2011 — Педагогічний університет ім. Драгоманова, факультет іноземної філології[6]. Володіє українською, англійською, іспанською, російською мовами та івритом.
- З 2014 навчалася в Укртелерадіопресінституті.[7].
2013—2014 — була учасницею Революції гідності, у січні 2014 організувала приїзд київських та львівських активістів на підтримку Євромайдану до Луганська[8].
20 лютого 2014 на вул. Інститутській (нині вул. Героїв Небесної сотні) було вбито друга Катерини Едуарда Гриневича[9].
2011—2015 — редакторка іспано- та англомовної версій телеканалу «Jewish News One». 2015—2017 — редакторка міжнародних новин, згодом журналістка й телеведуча на телеканалі NewsOne. У минулому — перекладачка.
2016—2017 — дикторка й редакторка ранкових новин на радіо Хіт FM.
2017 — стала однією з перших українських журналістів, що отримав членство в Асоціації кореспондентів при ООН. З 2017 по 11 вересня 2021 працювала єдиною власною кореспонденткою телеканалу Прямий у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку[10][11], співпрацювала з BBC News Україна[12][13][14].
30 травня 2018 Лісунова записала відео того, як реагували журналісти кримськотатарського телеканалу ATR на те, що вбивство Аркадія Бабченка виявилось підставним. Відео стало вірусним, його опублікували десятки українських та іноземних ЗМІ, зокрема CNN, Euronews, The Guardian, Fox News[15] та Джон Олівер у «Подіях минулого тижня»[16][17][18][19].
Авторка документального фільму «Україна та ООН: 2 роки в Радбезі», спільного проєкту представництва України при ООН та телеканалу «Прямий»[20][21][22].
2019 — стала першою та єдиною українською кореспонденткою, якій надали статус резидента ООН із власним офісом у штаб-квартирі організації, в Нью-Йорку[23][24].
У вересні 2021 завершила працювати при ООН, ставши кореспонденткою української служби Голосу Америки у Вашингтоні[2].
| Фото | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
- ↑ Катерина Лісунова стала міжнародною кореспонденткою української служби «Голосу Америки». Детектор медіа. 16 вересня 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ а б Катерина Лісунова стала міжнародною кореспонденткою української служби «Голосу Америки» [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] Детектор медіа
- ↑ Сторінка Катерини Лісунової на сайті української служби Голосу Америки (укр.). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 15 вересня 2021.
- ↑ Павлівна, Драч Альона. Гостьова лекція від Катерини Лісунової. Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка (укр.). Процитовано 10 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Прямий канал отримав статус медіа-резидента в ООН. detector.media (укр.). 19 жовтня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Катерина Лисунова. gorshenin.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Майстер-клас Катерини Лісунової єдиного журналіста від України в штаб-квартирі ООН, в Нью-Йорку. Укртелерадіопресінститут (англ.). 11 травня 2018. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Привалко, Тетяна (2017). Майдан від першої особи. Випуск 3 "Регіональний вимір": Частина І. АР Крим - Луганська область (араб.). Український інститут національної пам’яті. ISBN 978-617-684-195-1.
- ↑ Час i Подіі. www.chasipodii.net. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Катерина Лісунова - Кабинет автора на портале новостей LB.ua. LB.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Допис на Фейсбуці Катерини Лісунової про завершення роботи на Прямому. Процитовано 15 вересня 2021.
- ↑ suspilne. Про скандал із конституційними суддями — у токшоу «Зворотний відлік» на UA: ПЕРШИЙ. corp.suspilne.media (англ.). Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Прямий канал проведе марафон, присвячений виборам президента США. detector.media (укр.). 27 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Російські шпигуни, друзі України та журналістська солідарність — Катерина Лісунова за лаштунками ООН | Прямий. prm.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Kateryna Lisunova. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Відео Last Week Tonight with John Oliver
- ↑ ‘Murdered’ Russian journalist and Kremlin critic turns up alive on Ukranian TV. fox43.com (амер.). Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Watch: The moment when Babchenko's colleagues find out he's alive. euronews (англ.). 30 травня 2018. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Lisunova, Source: Kateryna (30 травня 2018). Colleagues of 'murdered' Russian journalist react upon seeing he is alive – video. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Документальний фільм про дворічне членство України в Раді Безпеки вийшов в ефірі "Прямого". prm.ua (укр.). Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Україна та ООН: два роки - новий спецпроект Прямого. prm.ua (укр.). Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ "Україна та ООН: 2 роки в Радбезі". Постійне представництво України при ООН (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Прямий канал отримав статус медіа-резидента в ООН. Детектор медіа. 19 жовтня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
