М'яка сила — Вікіпедія

Soft power, може також посилатись на м'яке перемикання потужності, на відміну від жорсткого вимикача живлення комп'ютера.

М'яка сила (англ. soft power — можна перекласти м'яка сила, м'яка влада, м'яка міць) — концепція, розвинена Джозефом Наєм для опису можливості отримати бажане через кооптацію (співробітництво) і привабливість на відміну від «твердої сили», тобто застосування примусових заходів або прямої оплати.

Під «м'якою силою» мається на увазі здатність держави домагатися своїх цілей за рахунок привабливості власної культури, суспільно-політичних цінностей — на противагу «жорсткій силі», ґрунтованій на військовому і економічному тиску. Це поняття уперше сформулював Джозеф Най-молодший, професор Гарвардського інституту державного управління імені Джона Ф. Кеннеді. «Країна може досягати бажаних для себе результатів у світовій політиці, тому що інші країни — захоплюючись її цінностями, наслідуючи її приклад, прагнучи до її рівня процвітання і відкритості — хочуть йти за нею», — писав американський політолог у своїй книзі «М'яка сила: засіб досягнення успіху у світовій політиці».

Це термін міжнародної політики, що має глибоке філософське коріння. Так, ідея привабливості і притягання як форми сили походить від стародавніх китайських філософів, таких як Лао-цзи, 7 століття до н.е.:

Вода — найм'якша і найслабша річ у світі, але в подоланні твердого та міцного вона непереможна, і на світі немає їй рівного. Слабкі перемагають сильних, м'яке долає тверде. Це ще один парадокс: те, що м'яке, є сильним.

— Лао Цзи

М'якою силою можуть володіти і користуватися не лише держави, а і всі суб'єкти міжнародної політики, такі, як НУО або міжнародні установи.^[1]

Термін належить Джозефу Най із Гарвардського університету в книзі, написаній у 1990-му: Bound to Lead: The Changing Nature of American Power. Він розвинув цю концепцію у своїй наступній книзі, написаній у 2004 році: М'яка сила: засіб досягнення успіху у світовій політиці. Термін зараз широко використовується в міжнародних справах, аналітиками і державними діячами.

Оскільки м'яка сила з'явилась як альтернатива твердій силовій політиці, вона більше до вподоби етично налаштованим вченим і політикам. Але м'яка сила це описова, а не нормативна концепція. Як і будь-яка форма сили, вона може використовуватись і в добрих, і в злих цілях. І хоча м'яка сила може бути використана з недобрими намірами і привести до жахливих наслідків, вона відрізняється від твердої сили своїми засобами. Виходячи з цього можна скласти нормативний аргумент для більш широкого використання м'якої сили у світі.

• Жорстка сила
• Розумна сила

• Barack Obama & the use of soft power [Архівовано 11 травня 2013 у Wayback Machine.]
• Global Power Barometer [Архівовано 5 липня 2007 у Wayback Machine.]
• David Bandurski. Is China's new communications worldview coming of age?
• The Benefits of Soft Power [Архівовано 20 березня 2006 у Wayback Machine.]
• Simulation and Soft Power [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Soft Power definition [Архівовано 20 січня 2011 у Wayback Machine.]
• Soft Power, Smart Power and Intelligent Power [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] A lecture in honor of Joseph Nye

• Giulio Gallarotti, Cosmopolitan Power in International Relations: A Synthesis of Realism, Neoliberalism, and Constructivism, NY: Cambridge University Press, 2010, how hard and soft power can be combined to optimize national power
• Giulio Gallarotti, The Power Curse: Influence and Illusion in World Politics, Boulder, CO.: Lynne Rienner Press, 2010, an analysis of how the over reliance on hard power can diminish the influence of nations
• Giulio Gallarotti. «Soft Power: What it is, Why it’s Important, and the Conditions Under Which it Can Be Effectively Used» Journal of Political Power (2011) [Архівовано 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
• Soft Power and US Foreign Policy: Theoretical, Historical and Contemporary Perspectives, ed Inderjeet Parmar and Michael Cox, Routledge, 2010
• Steven Lukes, "Power and the battle for hearts and minds: on the bluntness of soft power, " in Felix Berenskoetter and M.J. Williams, eds. Power in World Politics, Routledge, 2007
• Janice Bially Mattern, "Why Soft Power Is Not So Soft, " in Berenskoetter and Williams
• J.S. Nye, "Notes for a soft power research agenda, " in Berenskoetter and Williams
• Young Nam Cho and Jong Ho Jeong, "China's Soft Power, " Asia Survey,48,3,pp 453-72
• Yashushi Watanabe and David McConnell, eds, Soft Power Superpowers: Cultural and National Assets of Japan and the United States, London, M E Sharpe, 2008
• Ingrid d'Hooghe, "Into High Gear: China's Public Diplomacy’, The Hague Journal of Diplomacy, No. 3 (2008), pp. 37-61.
• Ingrid d'Hooghe, «The Rise of China's Public Diplomacy», Clingendael Diplomacy Paper No. 12, The Hague, Clingendael Institute, July 2007, ISBN 978-90-5031-1175,36 pp.
• "Playing soft or hard cop, " The Economist, January 19, 2006
• Y. Fan, (2008) «Soft power: the power of attraction or confusion», Place Branding and Public Diplomacy, 4:2, available at http://bura.brunel.ac.uk/handle/2438/1594 [Архівовано 30 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Bruce Jentleson, «Principles: The Coming of a Democratic Century?» from American Foreign Policy: The Dynamics of Choice in the 21st Century
• Jan Melissen, "Wielding Soft Power, " Clingendael Diplomacy Papers, No 2, Clingendael, Netherlands, 2005
• Chicago Council on Global Affairs, «Soft Power in East Asia» June 2008
• Joseph Nye, The Powers to Lead, NY Oxford University Press, 2008
• Nye, Joseph, Soft Power: The Means to Success in World Politics [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Joshua Kurlantzick, Charm Offensive: How China's Soft Power is Transforming the World (Yale University Press, 2007). Analysis of China's use of soft power to gain influence in the world's political arena.
• John McCormick The European Superpower (Palgrave Macmillan, 2006). Argues that the European Union has used soft power effectively to emerge as an alternative and as a competitor to the heavy reliance of the US on hard power.
• Matthew Fraser, Weapons of Mass Distraction: Soft Power and American Empire (St. Martin's Press, 2005). Analysis is focused on the pop culture aspect of soft power, such as movies, television, pop music, Disneyland, and American fast-food brands including Coca-Cola and McDonald's.
• Middle East Policy Journal: Talking With a Region [Архівовано 30 квітня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про міжнародні відносини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.