Мазепа (Байрон) — Вікіпедія

)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мазепа.
«Мазепа»
Ілюстрація до поеми
АвторЛорд Байрон
Назва мовою оригіналуMazeppa
Моваанглійська
ТемаІван Мазепа
Жанрепос
ВидавництвоВелика Британія John Murray
Україна ДВУ
Видано1819
Видано українською1929
Перекладач(і)Дмитро Загул (1929, вільний переклад)
Олекса Веретенченко (1959)
Жеріко. Паж Мазепа, прив'язаний до коня. (~1820)
Орас Верне. Мазепа серед вовків (1826)

«Мазепа» (англ. Mazeppa) — художня поема, написана англійським поетом-романтиком Гордоном Байроном 1819 року. Поема заснована на відомій легенді з раннього життя Івана Мазепи (1639—1709), українського діяча, який згодом став гетьманом.

Передумови до появи поеми

[ред. | ред. код]

Зацікавлення на заході Європи Україною стало дуже помітним наприкінці XVII — на початку XVIII сторіччя. Про це свідчать численні опубліковані тоді історичні книжки й мандрівна література, а також журнальні статті. Зокрема, в Королівстві Англія першою публікацією, у якій широко згадувалась Україна, була надрукована у 1603 році «Загальна історія Турків» (англ. The General History of the Turks) Річарда Ноллза.[1] До 1638 року цю книжку перевидавали п'ять разів і згідно з твердженнями біографів Лорда Байрона, ця книга мала надзвичайний вплив на молодого Байрона й спричинила до його захоплення Османською імперією.[2] Скоріше за все саме з книжки Ноллза Байрон уперше дізнався про існування України.

Та найбільш важливою для популяризації України у західній Європі стала праця великого французького письменника доби Просвітництва Вольтера «Історія Карла ХІІ», що вперше вийшла друком 1731 року. У розділі книжки, що описує, як війська Карла вперше прибувають в Україну, ми знаходимо чимало інформації про Україну та її людей. Вольтер дуже докладно розповідає, де саме розташована Україна, яку він, хоча вона і була під московським пануванням, так і називає l'Ukraine (тобто «Україна») або pays des Cossaques (тобто «країна козаків»). У цьому розділі міститься інформація про розміри України, про її тогочасну столицю Батурин, про те, що її ґрунти є «одними з найродючіших у світі». Пише він і про річку Борисфен (тогочасну назву «Дніпра» на Заході), що розділяє країну на дві рівні частини. Вольтер також повідомляє, що Україна «завжди прагнула бути вільною, проте, оточена Московією, країнами Великого Візира та Польщею, була змушена шукати захисника, а тому потрапляла у руки однієї із цих трьох держав». Французький мислитель також згадує Запорізьку Січ й описує почуття українців до росіян під час війни, наголошуючи на тому, що козаки «були розлючені на росіян».

Але центральною темою української частини книжки Вольтера постає саме гетьман Іван Мазепа. Зокрема, Вольтер у своїй праці розповідає про епізод з життя Мазепи, коли будучи пажем польського короля Яна II Казимира, українця звинувачують у перелюбстві з дружиною високопоставленого шляхтича й карають його в досить незвичний спосіб, прив'язавши майбутнього гетьмана до дикого жеребця, якого було відтак випущено в степ. Кінь приносить Мазепу в Україну, де його знаходить дівчина, що згодом стає його дружиною. Згодом, висока освіта Мазепи допомагає йому вийти на саму вершину українського суспільства й стати гетьманом. Саме цим епізодом із біографії Мазепи, описаним Вольтером, неабияко зацікавився англійський поет-романтик Лорд Байрон.

Короткий опис поеми

[ред. | ред. код]
Буланже. Страждання Мазепи (1827)

Головний герой поеми — гетьман Іван Мазепа, що розповідає після поразки під Полтавою свою історію Карлу XII. Ця розповідь у центрі всієї поеми. Центральна подія поеми — покарання юного Мазепи, пажа польського короля Яна II Казимира, за гаданий зв'язок з юною дружиною графа Фальбовського Терезою. У покарання Мазепу оголеним прив'язують до спини коня, якого відпускають у дикий степ. Після нападу зграї вовків, у лісі, Мазепа заледве залишився в живих. Згодом, кінь приносить напівмертвого Мазепу в степи України, де його кінь помирає, а його самого знаходять місцеві селяни-українці. Завдяки своїм непересічним здібностям та таланту, Мазепа врешті-решт стає гетьманом.

Аналіз поеми

[ред. | ред. код]

Аби познайомити своїх читачів із передісторією до подій описаних у поемі, Байрон як вступ подав уривки з Вольтерівської «Історії Карла XII», що стосуються Мазепи. Сама поема побудована як розповідь українця про себе Карлові ХІІ. Мазепа зосереджується на історії про подорож в Україну на спині жеребця:

Лорд Байрон
Мазепа (уривок)

Вперед, вперед! - нестримний рух.
Мені забило вітром дух
І я побачити не міг,
Куди мій кінь порскливий біг.
Лише займалося на світ,
А він од замкових воріт,
Почувши волю степову,
Летів, збиваючи траву.

Оригінальний текст (англ.)
Lord Bayron
Mazeppa (exerpt)
Away, away, my steed and I,
Upon the pinions of the wind,
All human dwellings left behind;
We sped like meteors through the sky,
When with its crackling sound the night
Is chequer’d with the northern light

переклад Олекси Веретенченка, 1959

Ця подорож — повна образів свободи. Самий біг коня з Мазепою можна інтерпретувати як прагнення до свободи українського провідника, самої України і, загалом, будь-якого народу, що хоче бути вільним. Ці прагнення Байрон підтримував зі справжньою романтичною пристрастю. У поемі Мазепа постає як герой, якого Карл, що був одним із найбільших європейських провідників свого часу, порівнює з Олександром Македонським. Карл Байрона також заявляє, що велич Мазепи затьмарює славу древньої Скитії (англ. All Scythia’s fame to thine should yield).

Мазепа постає як колоритний романтичний герой, що його захопливе, екзотичне життя контрастує зі ставленням до життя шведського короля, який засинає, слухаючи історію українця. Повне пригод життя Мазепи є чуже Карлові, що представляє західну культуру.

Вплив на живопис

[ред. | ред. код]
Орас Верне. Мазепа на коні (1920-ті)
Шассеріо. Козацька дівчина знаходить непритомне тіло Мазепи (1851)

Поема Лорда Байрона про Мазепу надихнули багатьох європейських митців. Зокрема, після появи поеми Байрона, у 1800-их роках Мазепа став одним з улюблених мотивів французьких художників, як от Жеріко, Делакруа, Шассеріо, Верне, Буланже[en] тощо.[3][4]

Мазепу зобразили наступні видатні художники:

Французькі художники
  • Жеріко: літографія «Паж Мазепа, прив'язаний до коня / La page Mazeppa» (~1820, приватна колекція).[5][6] Один з чорно-білих варіантів літографії, виконаний спільно з Еженом Ламі й датований ~1823 роком, зберігається в нью-йоркському музеї The Met[7] (всього було зроблено 6 ідентичних літорграфій, решта зберігаються у Британському музеї,[8] Бостонському музеї мистецтва,[9] Центрі британського мистецтва Єльського університету[10] тощо). Кольоровий, дещо відмінний варіант цієї картини 1823 року, зберігається в приватній колекції.[11]
  • Делакруа: картина «Мазепа прив'язаний до вмираючого коня / Mazeppa attaché sur la croupe du cheval sauvage» (1824, зберігається в ґельсінкому музеї Атенеум).[5][12][13]
  • Верне: «Мазепа на коні / Mazeppa aux chevaux» (1820-ті, зберігається в приватній колекції Lauros / Giraudon ),[14] «Мазепа / Mazeppa» (1826, зберігається в Бременській картинній галереї),[15] «Мазепа серед вовків / Mazeppa et les loups» (1826, зберігається в Musée Calvet).[16]
    • Існують репродукції цих картин Верне різними малярами. Зокрема існує репродукції зроблені британським малярем Джоном Ф. Херрінгом I[en], які зберігаються в (Галереї Тейт-Брітені, Лондон). Зокрема це "Мазепа серед коней / Mazeppa Surrounded by Horses" (~1833),[17] та "Мазепа серед вовків / Mazeppa Pursued by Wolves" (~1833)[18]
  • Буланже[en]: «Страждання Мазепи / Le Supplice de Mazeppa» (1827). Картина зберігається в Руанському музеї образотворчого мистецтва[19]
  • Шассеріо: Козацька дівчина знаходить непритомне тіло Мазепи / Une jeune fille cosaque trouve Mazeppa évanoui sur le cheval sauvage (1851). Картина зберігається у Страсбурзькому музеї.[20]
Американські художники

Літературна значимість та сприйняття

[ред. | ред. код]

Критика поеми російськими письменниками

[ред. | ред. код]

На відміну від західної літературної традиції, де Мазепа виступає романтичним героєм, у російській літературній традиції на Мазепу наклали клеймо зрадника.[24] Відповідно, позитивне зображення Мазепи Байроном викликало негативний резонанс серед російських інтелектуалів. Зокрема, один з впливових російських поетів того часу, Олександр Пушкін, негативно відгукнувся на працю Байрона й навіть написав власну поему-відповідь під назвою «Полтава», де він змальовує образ Мазепи як неприховано негативного героя, такого собі романтичного «лиходія». Пушкін використав слова з поеми Байрона як епіграф для «Полтави», а у одній зі своїх статей розкритикував Байронівську поему, зазначивши, що

Байрон знав Мазепу тільки за вольтеровою «Історією Карла ХІІ». Він вражений був тільки картиною людини, прив’язаної до дикого коня, який мчить степом. Картина звичайно поетична, [...] але не шукайте тут ані Мазепи, ані Карла, ані цієї похмурої, ненависної, страдницької особи, яка з’являється у всіх майже творах Байрона, але якої [...] в Мазепі якраз і немає.[25]

Олександр Пушкін, "Заперечення критикам "Полтави" (1831)

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Українською Байронівського Мазепу перекладали Дмитро Загул (1929) та Олекса Веретенченко (1959).

  • Джордж Байрон. «Мазепа». Вільний переклад з англійської: Дмитро Загул. Харків: ДВУ, 1929. — 80 стор. (Chtyvo)
  • Джордж Байрон. «Мазепа». Переклад з англійської: Олекса Веретенченко. Детройт: Накладом Літературно-мистецького клубу в Детройті, 1959. — 48 стор. (Chtyvo)
  • (передрук) Джордж-Гордон Байрон. «Мазепа», поема. Переклад з англійської: Валерія Богуславська (поема «Паломництво Чайльд-Гарольда»), Олекса Веретенченко (поема «Мазепа») та Дмитро Паламарчук (вірші). Харків: Фоліо, 2005. ISBN 966-03-2728-5

Інші переклади

[ред. | ред. код]
  • Byron G.G. Mazepa Jovan, Hetman ukrajnski dôbe Petra Vélikega / pravlica zgodbe resnične po Byronovi istega imena slobodno pel in pomnožil Jovan Vesel-Koseski. V Ljubljani : J. Blaznik, 1868. 55 str. slo

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Мазепа (Байрон)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The generall historie of the Turkes, from the first beginning of that nation to the rising of the Othoman familie: with all the notable expeditions of the Christian princes against them. Together with the liues and conquests of the Othoman kings and emperours faithfullie collected out of the- best histories, both auntient and moderne, and digested into one continuat historie vntill this present yeare 1603: by Richard Knolles. London : Printed by Adam Islip, 1603. - [12], 1152, [40] p. : ill., ports. (copper-plate engravings).(англ.)
  2. ↑ Francis Whellan. History, topography and directory of Northamptonshire. London: Whittaker &​ Co., 1874. 934 p.: 335—336 pp. (англ.)
  3. ↑ Hubert F. Babinski. The Mazeppa legend in European romanticism. New York: Columbia University Press, 1974. 164 p. ISBN 978-0231038256 (англ.)
  4. ↑ Іван Мазепа — натхненник європейського романтизму [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.] — Радіо Свобода, 3 квітня 2009
  5. ↑ а б Appendix 2: Delacroix, Gericault, and the Horse in the Chios // Margaret MacNamidhe. Delacroix and His Forgotten World: The Origins of Romantic Painting. London: IB Tauris, 2015. 256 pp. ISBN 978-1780769370 (англ.)
  6. ↑ Mazeppa - Théodore Géricault - circa 1820 - The Athenaeum (англ.)
  7. ↑ Théodore Gericault - Mazeppa (1823) - The Met (англ.)
  8. ↑ Mazeppa (1823) / Oeuvres de Lord Byron - Théodore Géricault / Eugène Lami British Mesum (англ.)
  9. ↑ Mazeppa (1823) - Eugène Louis Lami / Jean Louis André Théodore Géricault - Boston Museum of Fine Arts (англ.)
  10. ↑ Mazeppa (1823) - Théodore Géricault / Eugène Lami - Yale University Art Gallery (англ.)
  11. ↑ Jean-Louis-André-Théodore Géricault - Mazeppa (circa 1823) - Christies (англ.)
  12. ↑ Eugène Delacroix: Mazeppa kuolevan hevosen selässä, n. 1824. - Ateneumin taidemuseo (фін.)
  13. ↑ Декларуа також створив декілька інших малюнків та картин про Мазепу, частина з них не зберіглася
  14. ↑ Mazeppa - Emile Jean Horace Vernet - www.repro-tableaux.com (фр.)
  15. ↑ Vernet Horace - Mazeppa (1826) // Kunsthalle, Bremen - Web Galery of Art (англ.)
  16. ↑ Horace Vernet - Mazeppa aux loups, première version - Musée Calvet (фр.)
  17. ↑ John Frederick Herring - Mazeppa Surrounded by Horses (after Horace Vernet) c.1833 - Тате Britain (англ.)
  18. ↑ John Frederick Herring - Mazeppa Pursued by Wolves (after Horace Vernet) 1833 - Тате Britain (англ.)
  19. ↑ Louis Boulanger - Le Supplice de Mazeppa - Musée des Beaux-Arts (фр.)
  20. ↑ Une jeune fille cosaque trouve Mazeppa évanoui sur le cheval sauvage - Théodore Chassériau (1851) // Musée des Beaux-Arts - Musees de la ville de Strausbourg (фр.)
  21. ↑ Boime, Albert (1993). Art in an age of Bonapartism, 1800–1815. Chicago: University of Chicago Press. с. 170–1. (англ.)
  22. ↑ Mainardi, Patricia (2003). 6. Husbands, Wives and Lovers: Marriage and its Discontents in Nineteenth-Century France. New Haven: Yale University Press. (англ.)
  23. ↑ Hetman of Ukraine Ivan Mazepa, 1639-1709; The Cultural Legend: The Hetman Goes Populist and Global HURI Maezpa Exhibit (англ.)
  24. ↑ Д. А. Берегова Образ гетьмана Мазепи в українській та світовій літературі: типологічні паралелі // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Філологічні науки. - 2015. - № 2. - С. 20-23]
  25. ↑ Поема Олександра Пушкіна «Полтава»: текст і контекст - День, 26 червня 2009
  26. ↑ М. Гринько, М. Корнійчук. Подвижник української справи (Виставка до 100-річчя від дня народження Є.-Ю. Пеленського) // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2008. — Вип. 1 (16). — С. 603-611

Посилання

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мазепа_(Байрон)&oldid=42345497