Майкл Стренк — Вікіпедія
Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. |
Майкл Стренк англ. Michael Strank | |
---|---|
Сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 10 листопада 1919 с. Орябина, Чехословацька республіка (тепер Словаччина) |
Смерть | 1 березня 1945 (25 років) Іото (Іодзіма), Японська імперія (Загинув в бою) |
Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар[1] |
Військова служба | |
Роки служби | 1939-1945 |
Приналежність | США |
Вид ЗС | Корпус морської піхоти США |
Рід військ | морська піхота |
Формування | 5-а дивізія Корпусу морської піхоти США |
Війни / битви | Друга світова війна: Бугенвільська кампанія; Кампанія на Соломонових островах; Битва за Іодзіму. |
Нагороди та відзнаки | |
Майкл Стренк у Вікісховищі |
Майкл Стренк (англ. Michael Strank; словац. Michal Strenk; 10 листопада 1919, с. Орябина, Чехословацька республіка — 1 березня 1945, Іодзіма, Японська імперія) — американський військовик українського походження, сержант Корпусу морської піхоти США, учасник бойових дій в Тихоокеанському театрі бойових дій під час Другої світової війни. Старший за званням із шести військовослужбовців, що були зафіксовані на відомій фотографії «Підняття прапора на Іодзіма» Джо Розенталя.
Майкл Стренк народився в русинській (українській)[a] родині в пряшівському селі Орябина в Чехословацькій Республіці (тепер це округ Стара Любовня, Пряшівський край на північному сході Словаччини). Його батьки Василь Стренк (словацькою Vasiľ Strenk) та Марта, до шлюбу Грофікова (словацькою Martha Grofikova), також були уродженцями даного села, яке заселяли переважно лемки. Сім'я Майкла Стренка була типовим прикладом сім'ї емігрантів з Пряшівщини. Значне зростання переселенців в США з території Карпатського регіону почалося наприкінці другої половини XIX століття, і неухильно зростало упродовж наступних десятиліть[6]. Основним центром розселення вихідців зі Словаччини став вугледобувний регіон у штаті Пенсільванія, що потребував недорогої робочої сили[6][7].
Батько Майкла перебрався в США в 1921 році, там він влаштувався працювати у вугільній шахті в окрузі Камбрія, штат Пенсильванія. Сім'я возз'єдналася через рік, коли батько Майкла зібрав необхідну суму грошей для поїздки дружини і сина в Північну Америку з Європи. Дворічний Майкл прибув разом з матір'ю в порт Нью-Йорка 4 серпня 1922 року на лайнері «Berengaria», що вийшов з порту англійського Саутгемптона[8]. У Сполучених Штатах Василь Стренк відомий під ім'ям Чарльз (Charles). Ім'я молодшого сина, дане при народженні, Міхал (Michal) було змінено на англомовний варіант Майкл (Michael), також вживається зменшувальна форма Майк (Mike).
Майкл Стренк навчався в середній школі Франкліна Боро (Пенсильванія), яку закінчив у 1937 році. Після школи він поступив до Цивільного корпусу охорони навколишнього середовища у рамках державної програми Нового курсу. Протягом 18 місяців юний Майкл працював дорожнім робітником штату, а потім — на будівництві автострад.[9]
6 жовтня 1939 року в Піттсбурзі зарахований до регулярної служби у корпусі морської піхоти строком на чотири роки і був сержантом морської піхоти Сполучених Штатів Америки під час Другої світової війни. З 21 лютого до 18 березня 1942 року як розвідник брав участь в операції висадки та окупації острова Pavuvu на островах Рассела, а також в захопленні та окупації затоки імператриці Августи під час битви за Бугенвіль з 1 листопада до 12 січня 1944 року.[10]
Призначений командиром загону, та приземлився з ним на Іото (яп. 硫黄島, офіційна назва — іото, попередня назва — іодзіма, «сірчаний острів»; англ. Iwo Jima) 19 лютого 1945 року під час битви за Іодзіму. Він за дорученням командування здійснив підйом великого прапора на вершині гори Сурібаті. Він був сфотографований, піднімаючи прапор на вершині гори Сурібаті під час битви за Іодзіму. До кінця березня, троє з шести людей на фотографії були вбиті в боях, в тому числі і Стренк.
Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі.
- Бронзова Зірка з літерою «V» за хоробрість;
- Пурпурне Серце;
- Стрічка учасника бойових дій (ВМС США);
- Подяка Президента (нагороджений 6 разів);
- Медаль за відмінну поведінку;
- Пам'ятна медаль оборони США;
- Медаль «За Американську кампанію»;
- Медаль «За Азійсько-тихоокеанську кампанію» (нагороджений 5 разів);
- Медаль Перемоги у Другій світовій війні.
16 лютого 2015 року, до 70-річчя з дня події, в місті Ужгороді, поблизу школи № 4, було встановлено мініскульптуру Майклові Стренкові (скульптор М. Колодко).[11]
Згадується у брошурі «Україна в другій світовій війні», підготовленій Українським інститутом національної пам'яті до 70 річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій[12].
Майкл Стренк є героєм фільму «Прапори наших батьків» режисера Клінта Іствуда. Його образ втілив канадський актор Беррі Пеппер.
- Поштова марка "Підняття прапора над Іводзімою"
- Підйом прапора на горі Сурібаті (ескіз)
- Меморіал Корпусу морської піхоти на Арлінгтонському цвинтарі
- ↑ У своєму поданні про американське громадянство батько Майкла Стренка вказав національність свої родини «Ruthenian» (русин). Даний етнонім є старовинною назвою українців. Ним послуговувалися в ту добу як мешканці Закарпаття й Пряшівщини, так і Галичини й Буковини з тією лишень різницею, що перехід на нову самоназву «українці» відбувся у них з різною швидкістю[2][3]. Професор Микола Мушинка наводить на користь українськости родини Стренків наступні обставини. По-перше, жителі Орябини були активними співзасновниками Руської Національної Ради в Старій Любовні, що 8 листопада 1918 року проголосувала за долучення Пряшівщини до України. По-друге, члени родини Стренків, що продовжили мешкати в Чехословаччині, мали в паспортах українську національність. Троюрідний брат Майкла Стренка, Микола, до того ж був членом ЦК Культурного Союзу Українських Трудящих[4][5].
- ↑ а б https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
- ↑ Himka, John-Paul (1996). Ruthenians. Encyclopedia of Ukraine.
{{cite encyclopedia}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Magocsi, Paul Robert. Rusyn (people). Encyclopædia Britannica.
{{cite encyclopedia}}
:|access-date=
вимагає|url=
(довідка) - ↑ Мушинка М. Українець з Пряшівщини — національний герой ЗСА / Микола Мушинка // Свобода. — 1995. — № 188 (4 жовтня). — С. 2. Архівовано з джерела 23 серпня 2021. Процитовано 20 січня 2020.
- ↑ Мушинка М. Увічнений у бойовій славі. До 90-ліття з дня народження Михайла Стренка / Микола Мушинка // Свобода. — 2009. — № 39 (25 вересня). — С. 14. Архівовано з джерела 6 липня 2016. Процитовано 20 січня 2020.
- ↑ а б June Granatir Alexander. Ethnic Pride, American Patriotism: Slovaks and Other New Immigrants in the Interwar Era.
- ↑ Anderson, John W . Transitions: From Eastern Europe to Anthracite Community to College Classroom.
- ↑ Sergeant Michael Strank (1919—1945). Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 7 травня 2015.
- ↑ Іводзіма: Зв'язок з Україною. uamodna.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 29 квітня 2018.
- ↑ The Iwo Jima Flag Raisers – Iwo Jima. www.iwojima.com (амер.). Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 29 квітня 2018.
- ↑ Uzhgorod.in. В Ужгороді відкрили міні-пам’ятник Михайлу Стренку (ФОТО, ВІДЕО). uzhgorod.in (ua-UA) . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 квітня 2018.
- ↑ memory.gov.ua [Архівовано 6 червня 2015 у Wayback Machine.] Україна в Другій світовій війні. — Київ, Український інститут національної пам'яті, 2015. — 28 с., іл.
- Вічна Слава героям! Майкл Стренк [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- arlingtoncemetery.net [Архівовано 1 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Sergeant Michael Strank — The Carpathian Connection [Архівовано 5 березня 2015 у Wayback Machine.]
- The Flag-raisers on Iwojima.com [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
- eFilmCritic.com interview with Barry Pepper on playing Michael Strank in «Flags of Our Fathers» [Архівовано 27 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- http://uzhgorod.in/en/news/2015/fevral/mini_monument_to_michael_strank_was_opened_in_uzhgorod_photos_video [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Michael Strank на сайті Find a Grave (англ.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |