Майк Гейлвуд — Вікіпедія

Майк Гейлвуд
англ. Stanley Michael Bailey Hailwood
англ. Mike Hailwood
Майк Гейлвуд, Ассен, 1967 рік
Майк Гейлвуд, Ассен, 1967 рік
Майк Гейлвуд, Ассен, 1967 рік
Загальна інформація
ПрізвиськаМайк-Байк (англ. Mike-the-Bike)
НаціональністьАнглія англієць
Громадянство Велика Британія
Народження2 квітня 1940(1940-04-02)
Англія Грейт Мілтон, Оксфордшир, Англія
Смерть23 березня 1981(1981-03-23)
Англія Бірмінгем, Англія
·автомобільна аварія
ПохованняChurch of St Mary Magdalened
Причина смертіавтомобільна аварія
Alma materPangbourne Colleged
Вебсторінкаmikethebike.com
Спорт
Вид спортумотоспорт
ДисциплінаMotoGP: 125cc, 250сс, 350сс, 500сс
Участь і здобутки
CMNS: Майк Гейлвуд у Вікісховищі
Нагороди

Стенлі Майкл Бейлі Гейлвуд, більш відомий як Майк Гейлвуд, або під прізвиськом Майк-Байк, MBE, GM (англ. Stanley Michael Bailey Hailwood; нар. 2 квітня 1940, Грейт Мілтон, Оксфордшир — пом. 23 березня 1981, Бірмінгем, Англія) — англійський мото- та автогонщик, дев'ятиразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, учасник чемпіонату світу з автоперегонів Формула-1, чемпіон Європи з Формули-2. З 27 перемогами на етапах Гран-Прі є найуспішнішим британським мотогонщиком серії MotoGP[1]. Кавалер Ордену Британської імперії та медалі Георга. Трагічно загинув у віці 40 років у автомобільній аварії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство

[ред. | ред. код]

Гейлвуд народився у Грейт Мілтоні в графстві Оксфордшир. Його батько, Стен Гейлвуд, володів найбільшою у Великій Британії фірмою з продажу мотоциклів,[2] в дитинстві займався спортивною гімнастикою. Свої нездійснені спортивні амбіції він намагався втілити у підростаючому Майку, навчаючи того їздити в молодому віці на міні-байку у полі недалеко від свого будинку. Він здобував освіту в коледжі Pangbourne, проте рано поїхав працювати в сімейному бізнесі.

Майк Гейлвуд виграв 9 чемпіонатів світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у період з 1961 по 1967 роки.

У сезоні 1966 Гейлвуд встановив рекорд, вигравши 9 гонок поспіль в класі 250cc.[3]

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

У розрізі сезонів

[ред. | ред. код]
Сезон Клас Мотоцикл Гонки Пер Под Очки Місце
1958 250cc NSU 3 0 2 13 4
350cc Norton 3 0 1 9 6
500cc Norton 1 0 0 0
1959 125cc Ducati 5 1 4 20 3
250cc Mondial 4 0 1 13 5
350cc AJS 1 0 0 2 13
1960 125cc Ducati 1 0 0 1 10
250cc Ducati 3 0 0 8 5
500cc Norton 4 0 2 13 6
1961 125cc Honda 7 1 1 16 6
250cc Honda 9 4 8 44 1
350cc MV Agusta 1 0 1 6 8
500cc MV Agusta 9 2 8 40 2
1962 125cc EMC 4 0 1 12 5
250cc MZ 1 0 1 6 11
350cc MV Agusta 3 1 3 20 3
500cc MV Agusta 5 5 5 40 1
1963 250cc MZ 1 1 1 8 8
350cc MV Agusta 4 2 4 28 2
500cc MV Agusta 7 7 7 40 1
1964 250cc MZ 1 0 0 2 20
350cc MZ 2 0 2 12 4
500cc MV Agusta 7 7 7 40 1
1965 250cc Honda 1 1 1 8 10
350cc MV Agusta 3 1 3 20 3
500cc MV Agusta 8 8 8 40 1
1966 125cc Honda 1 0 0 1 15
250cc Honda 10 10 10 56 1
350cc Honda 6 6 6 48 1
500cc Honda 8 3 4 30 2
1967 250cc Honda 13 5 8 50 1
350cc Honda 6 6 6 40 1
500cc Honda 10 5 7 46 2
Всього 152 76 112 740

Досягнення

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У 1968 році компанія Honda, після свого виходу з чемпіонату, заплатила Майку 50 000 фунтів (приблизно 1,5 млн.€ в еквіваленті цін 2015 року) за те, щоб він більше не виступав за жодну іншу команду в чемпіонаті MotoGP[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sharleena Wirsing (14.01.2015). Briten in der Königsklasse: Endlich ein Siegfahrer?. speedweek.com (нім.) . Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 14.01.2015.
  2. Андрей Лось. Главные плейбои Формулы 1. F1News.Ru (рос.) . Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 04.10.2013.
  3. 800th Grand Prix in the intermediate class. motogp.com (англ.) . Dorna Sports. 16.10.2014. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 20.10.2014.
  4. Кирилл Чернышев (02.08.2010). Crème de la Crème: Самые успешные гонщики всех времен (рос.) . MOTOGONKI.RU. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 04.10.2013.
  5. Günther Wiesinger (18.02.2015). Troy Bayliss: Das grösste Comeback seit Mike Hailwood. speedweek.com (нім.) . Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 20.02.2015.

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник:
Гарі Хоккінг
Чемпіон світу у класі 500 сс
1962-1965
Наступник:
Італія Джакомо Агостіні
Попередник:
Джим Редман
Чемпіон світу у класі 350 сс
1966-1967
Наступник:
Італія Джакомо Агостіні
Попередник:
Італія Карло Уббіалі
Чемпіон світу у класі 250 сс
1961
Наступник:
Джим Редман
Попередник:
Англія Філ Рід
Чемпіон світу у класі 250 сс
1966-1967
Наступник:
Англія Філ Рід
Попередник:
Швеція Ронні Петерсон
Чемпіон Європи з Формула-2
1972
Наступник:
Франція Жан-П'єр Жар'є
Попередник:
Велика Британія Філ Рід
Чемпіон світу з Формула ТТ
1978
Наступник:
Велика Британія Рон Хаслам