Марк Гарно — Вікіпедія

Марк Гарно
фр. Joseph Jean-Pierre Marc Garneau
Марк Гарно
Марк Гарно
Ґарно 2018 року
Міністр закордонних справ Канади
12 січня 2021 — 26 жовтня 2021
Прем'єр-міністрДжастін Трюдо
ПопередникФрансуа-Філіп Шампань
НаступникМелані Жолі
Міністр транспорту Канади
4 листопада 2015 — 12 січня 2021
Прем'єр-міністрДжастін Трюдо
ПопередникЛіза Райтт[en]
НаступникОмар Аль-Габра[en]
Народився23 лютого 1949(1949-02-23)[1][2] (75 років)
Квебек, Канада
Відомий яккосмонавт, інженер, політик
Місце роботиКанадське аерокосмічне агентство
КраїнаКанада[3]
Alma materКоролівський військовий коледж Канади і Імперський коледж Лондона
Політична партіяЛіберальна партія Канади[3]
Нагороди
mgarneau.liberal.ca
 Медіафайли у Вікісховищі

Жозеф Жан-П'єр Марк Ґарно (фр. Joseph Jean-Pierre Marc Garneau; нар. 23 лютого 1949, Квебек) — канадський інженер, політик і колишній астронавт. Член Ліберальної партії Канади. Міністр закордонних справ Канади з 12 січня до 26 жовтня 2021 року.

Ґарно став першим канадцем в космосі: брав участь у трьох космічних польотах на борту космічних шаттлів НАСА. З 2001 до 2006 року очолював Канадське аерокосмічне агентство. 2006 року розпочав політичну кар'єру, взявши участь як кандидат від Ліберальної партії Канади на виборах до Палати громад Канади.

Освіта

[ред. | ред. код]

Марк Ґарно має ступінь бакалавра наук з технічної фізики (1970) з Королівського військового коледжу Канади, і докторський ступінь з електротехніки (1973) Імперського коледжу науки й технології в Лондоні. З 1982 до 1983 року навчався в Командно-штабному коледжі Канадської армії в Торонто.

Астронавт

[ред. | ред. код]
Марк Гарно, STS-97, 2000 року

1984 року Марка направили взяти участь у програмі «Канадський астронавт» (англ. Canadian Astronaut Program): його відібрали серед 4000 кандидатів на одного із семи майбутніх канадських астронавтів. Він відправився в перший політ на шатлі «Челленджер» за програмою STS-41-G як спеціаліст з корисного навантаження. Політ тривав з 5 до 13 жовтня 1984[4].

Брав участь у другому польоті «STS-77» з 19 до 29 травня 1996, знову був фахівцем з корисного навантаження; третій політ «STS-97» — 30 листопада 2000 як фахівець польоту. До часу відходу у лютому 2001 року Марка Ґарно із загону астронавтів, загальна тривалість польотів становила 29 діб 2 години 00 хвилин 15 секунд.[5]

Відійшовши із загону, Марк обійняв посаду виконавчого віцепрезидента КАА; у листопаді 2001 став його президентом. У серпні 2003 Марк Ґарно удостоєний найвищої нагороди Канади: він став компаньйоном Ордена Канади. Очолював КАА до кінця 2005 року, коли й розпочав свою політичну кар'єру[6]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Біографія Марка Гарно на Spacefacts. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 6 вересня 2013.
  • Біографія Марка Гарно (видео). Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 6 вересня 2013.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бібліотека парламенту — 1876.
  2. ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  3. ↑ а б https://www.elections.ca/content.aspx?section=res&dir=rep/off/44gedata&document=index&lang=e — Elections Canada.
  4. ↑ Marc Garneau Biography. Liberal Party of Canada. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 12 грудня 2011.
  5. ↑ Mars, Kelli (11 лютого 2015). Johnson Space Center Home. NASA. Процитовано 18 вересня 2023.
  6. ↑ Beardsley, Keith (13 березня 2013). Garneau Stayed in the Race too Long. huffingtonpost.ca. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 1 квітня 2013.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марк_Гарно