Ромеро Бонфим Марлос — Вікіпедія

Марлос
Особисті дані
Повне ім'я	Марлос Ромеро Бонфим
Народження	7 червня 1988(1988-06-07) (36 років)
	Сан-Жозе-дус-Піньяйс, Парана, Бразилія
Зріст	174 см
Вага	69 кг
Громадянство	Бразилія→ Україна
Позиція	атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	Завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2006–2009 «Корітіба» 34 (4) 2009–2011 «Сан-Паулу» 85 (9) 2012–2014 «Металіст» 53 (9) 2014–2021 «Шахтар» 161 (49) 2022 «Атлетіку Паранаенсі» 6 (0)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
2017–2021	Україна	27 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 22 січня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 22 червня 2022.
Марлос у Вікісховищі

Марлос Ромеро Бонфим, або просто Марлос (порт. Marlos Romero Bonfim; нар. 7 червня 1988, Сан-Жозе-дус-Піньяйс, Парана, Бразилія) — український футболіст бразильського походження, атакувальний півзахисник. Грав за збірну України. 28 вересня 2017 року отримав українське громадянство^[1].

2006 року став гравцем клубу «Корітіба». В наступному році футболіст зіграв важливу роль у перемозі команди в бразильській Серії Б і вийти до Серії А — вищого дивізіону чемпіонату Бразилії.

В 2009 році підписав контракт на 5 років з грандом бразильського футболу «Сан Паулу». Дебютував за «Сан Паулу» 6 вересня 2009 року в матчі проти «Крузейру» у другому таймі та вже через три хвилини відзначився голом. У 2010 році після дуже хороших ігор проти інших бразильських клубів, потрапив у основний склад.

Взимку 2012 року перейшов до харківського «Металіста». Відзначився гольовим пасом у дебютному матчі Ліги Європи в ворота «Ред Буллу». А у наступному матчі забив гол на 87-й хвилині й допоміг команді пройти до наступної стадії турніру. Дебютував у чемпіонаті України в матчі проти київської «Оболоні». У 25-му турі чемпіонату, отримав жовту картку на 66-й хвилині та забив гол на 74-й. А в наступному турі взяв участь в принциповому протистоянні з «Дніпром». Закінчив сезон матчем проти «Ворскли».

У першому матчі сезону, проти «Іллічівця», віддав гольову передачу. У матчі 7-го туру забив гол у ворота «Кривбасу». У 9-му турі теж відзначився голом. В 1/16 частині Кубка України оформив дубль в ворота «Оболоні», забивши на 2-й і 64-й хвилинах. Через 3 матчі забив гол у Лізі Європи в ворота «Русенборга». Одразу в наступному матчі з цією командою, відзначився гольовою передачею, що повторив у наступному матчі чемпіонату. В матчі проти «Таврії» забив гол на 91-й хвилині та відзначився двома гольовими пасами. У наступному матчі теж віддав гольову передачу. Через тур, забив гол і віддав гольовий пас у матчі з донецьким «Металургом», а в наступному турі на 2-й хвилині віддав гольовий пас у матчі з київським «Арсеналом». У 24-му турі забив гол на 47-й хвилині 1-готайму. У наступному матчі віддав 2 гольові передачі в матчі з «Чорноморцем». У останньому матчі сезону, в матчі проти «Дніпра», віддав гольову передачу на 9-й хвилині.

4 липня 2014 року підписав п'ятирічний контракт з донецьким «Шахтарем». Дебютував у матчі проти «Ле Монта», вийшовши з перших хвилин. Доволі швидко влився до основного складу команди. У сезоні 2015—2016 став головною забивною силою «Шахтаря» у єврокубках: відзначився красивим голом від штанги у ворота «Рапіда» в кваліфікації Ліги чемпіонів, забив гол п'ятою від штанги в матчі 1/16 Ліги Європи в ворота «Шальке», а в півфіналі забив красивий м'яч «Севільї».

В рамках 11-го туру української Прем'єр-ліги сезону 2016/17 Марлос провів свій 100-й матч за «Шахтар»^[2].

29 листопада 2017 року у рамках 1/4 фіналу Кубка України провів 150-й матч за «Шахтар».

12 грудня 2021 року «Шахтар» повідомив, що Марлос завершує виступи за клуб у зв'язку з завершенням терміну контракту 31 грудня 2021 року. Сумарно Марлос за «Шахтар» в усіх турнірах зіграв 287 матчів та забив 74 голи^[3].

2 лютого 2022 року уклав контракт на 1 рік з бразильським клубом «Атлетіку Паранаенсі». 1 травня 2024 року Марлос оголосив про завершення кар'єри гравця.

Станом на 14 лютого 2022

Команда	Сезон	Чемпіонат			Кубок країни			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
«Корітіба»	2008	Серіа А	33	3	КБ	0	0	—	—	—	—	—	—	33	3
	2009	Серіа А	1	0	КБ	0	0	—	—	—	—	—	—	1	0
Всього за «Корітібу»			34	3		0	0		—	—		—	—	34	3
«Сан-Паулу»	2009	Серіа А	26	1	КБ	0	0	КЛ	1	0	—	—	—	27	1
	2010	Серіа А	33	4	КБ	0	0	КЛ	8	0	ЛП	13	1	54	5
	2011	Серіа А	26	4	КБ	7	0	ПК	3	0	ЛП	18	1	54	5
Всього за «Сан-Паулу»			85	9		7	0		12	0		31	2	135	11
«Металіст»	2011—2012	Прем'єр-ліга	9	1	КУ	0	0	ЛЄ	6	1	—	—	—	15	2
	2012—2013	Прем'єр-ліга	27	5	КУ	2	2	ЛЄ	10	1	—	—	—	39	8
	2013—2014	Прем'єр-ліга	17	3	КУ	2	0	ЛЧ	2	0	—	—	—	21	3
Всього за «Металіст»			53	9		4	2		18	2		—	—	75	13
«Шахтар»	2014—2015	Прем'єр-ліга	21	4	КУ	7	0	ЛЧ	6	0	СКУ	1	1	35	5
	2015—2016	Прем'єр-ліга	24	8	КУ	5	0	ЛЧ/ЛЄ	10+8	2+2	СКУ	1	0	48	12
	2016—2017	Прем'єр-ліга	29	3	КУ	3	2	ЛЧ/ЛЄ	2+9	0+2	СКУ	1	0	44	7
	2017—2018	Прем'єр-ліга	29	18	КУ	3	2	ЛЧ	8	2	СКУ	1	0	41	22
	2018—2019	Прем'єр-ліга	19	9	КУ	1	0	ЛЧ/ЛЄ	3+2	0+1	СКУ	1	0	26	10
	2019—2020	Прем'єр-ліга	24	13	КУ	1	0	ЛЧ/ЛЄ	5+5	0	СКУ	1	0	36	14
	2020—2021	Прем'єр-ліга	19	2	КУ	1	0	ЛЧ/ЛЄ	6+4	0	СКУ	1	0	31	2
	2021—2022	Прем'єр-ліга	14	2	КУ	1	0	ЛЧ	10	1	СКУ	1	0	26	3
Всього за «Шахтар»			179	59		22	4		78	10		8	1	287	75
Всього за кар'єру			351	80	—	33	6	—	108	12	—	39	3	531	102

ФФУ проявляла зацікавленість в натуралізації Марлоса.^[4][5]

Сам футболіст заявляв:^[6]

Зараз відчуваю себе абсолютно місцевим жителем. Мені подобається Україна. Навіть мама каже мені, що я вже більше схожий на українця. Поки що серйозно не замислювався над перспективою грати за збірну України, адже ще не минуло 5 років, як я граю тут. Якщо в майбутньому я отримаю таку пропозицію, то з величезною повагою розгляну її. Можливо, я погоджуся. Буду дуже радий продовжувати ту футбольну історію, яку пишу в Україні.

У вересні 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про надання Марлосу українського громадянства.^[1]

За національну збірну України дебютував 6 жовтня 2017 року у відбірковому матчі до чемпіонату світу проти Косова (0:2), замінивши у перерві Артема Кравця.

19 серпня 2021 року вирішив завершити кар'єру у збірній у зв'язку з ускладненнями після операції на опорно-руховому апараті.^[7]

Станом на 16 грудня 2021 року

 Статистика матчів і голів за збірну —  Україна

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
06-10-2017	Шкодер	Косово	0 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2018	-	46'
09-10-2017	Київ	Україна	0 – 2	Хорватія	Відбір до ЧС 2018	-	78'
10-11-2017	Львів	Україна	2 – 1	Словаччина	товариський матч	-	77'
23-03-2018	Марбелья	Саудівська Аравія	1 – 1	Україна	товариський матч	-	85'
27-03-2018	Льєж	Україна	2 – 1	Японія	товариський матч	-
31-05-2018	Женева	Марокко	0 – 0	Україна	товариський матч	-	46'
03-06-2018	Шкодер	Албанія	1 – 4	Україна	товариський матч	-	57'
06-09-2018	Брно	Чехія	1 – 2	Україна	Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап	-
09-09-2018	Львів	Україна	1 – 0	Словаччина	Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап	-
10-10-2018	Генуя	Італія	1 – 1	Україна	товариський матч	-	46'
16-10-2018	Київ	Україна	1 – 0	Чехія	Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап	-
22-03-2019	Лісабон	Португалія	0 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	-	67'
07-09-2019	Вільнюс	Литва	0 – 3	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	1
10-09-2019	Дніпро	Україна	2 – 2	Нігерія	товариський матч	-	58'
11-10-2019	Харків	Україна	2 – 0	Литва	Відбір до ЧЄ 2020	-	59'
14-10-2019	Київ	Україна	2 – 1	Португалія	Відбір до ЧЄ 2020	-	63'
06-09-2020	Мадрид	Іспанія	4 – 0	Україна	Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап	-	56'
10-10-2020	Київ	Україна	1 – 2	Німеччина	Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап	-	69'
11-11-2020	Хожув	Польща	2 – 0	Україна	товариський матч	-	46'
14-11-2020	Лейпциг	Німеччина	3 – 1	Україна	Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап	-
28-03-2021	Київ	Україна	1 – 1	Фінляндія	Відбір до ЧС 2022	-	58'
31-03-2021	Київ	Україна	1 – 1	Казахстан	Відбір до ЧС 2022	-	67'
23-05-2021	Харків	Україна	1 – 1	Бахрейн	товариський матч	-
03-06-2021	Дніпро	Україна	1 – 0	Північна Ірландія	товариський матч	-	46'
07-06-2021	Харків	Україна	4 – 0	Кіпр	товариський матч	-	46'
13-06-2021	Амстердам	Нідерланди	3 – 2	Україна	ЧЄ 2020 - груповий етап	-	13' 64'
21-06-2021	Бухарест	Україна	0 – 1	Австрія	ЧЄ 2020 - груповий етап	-	68'
Усього		Матчів	27		Голів	1

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

«Корітіба»

• Чемпіон Серії Б чемпіонату Бразилії: 2007
• Чемпіон Ліги Паранаенсе: 2008

«Сан-Паулу»

• Бронзовий призер чемпіонату Бразилії: 2009

«Шахтар»

• Чемпіон України (4): 2016-17, 2017-18, 2018-19, 2019–2020
• Володар Кубка України (4): 2015-16, 2016-17, 2017-18, 2018-19
• Володар Суперкубка України (4): 2014, 2015, 2017, 2021

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

• Футболіст року в чемпіонаті України (3): 2016, 2017, 2018
• Увійшов до символічної збірної першого кола чемпіонату 2017-18 за версією InStat^[8] і за версією Wyscout^[9]

Цитати

[ред. | ред. код]

14 листопада 2016 року Марлос заявив:

Луческу відкрив в мені нові якості. Ми грали в єврокубках, і я став краще розуміти європейський футбол. У Фонсеки інше бачення футболу, зараз відкриваю в собі нові можливості та таланти. Для мене дуже важлива довіра тренера. Фонсека мені довіряє, і мені це подобається. Я всім задоволений. Рівень чемпіонату України впав, знизився в усьому. Не можу цього не відзначити. У той же час, зараз хороший період в моїй кар'єрі, я значно додав і як футболіст, і як атлет. Влітку у мене була офіційна пропозиція від «Інтера», і, чесно кажучи, я задумався. Це великий клуб з прекрасними гравцями. Про «Інтера» всі говорять, а Мілан — прекрасне місто. В той момент я почав думати, що мені, можливо, варто піти з «Шахтаря». Однак, в результаті, вирішив залишитися. Мені є чому вчитися, і я хочу вигравати з «Шахтарем» багато трофеїв[10]

.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Дружину футболіста звати Анна. Синові Бернардо станом на 2017 рік було 5 років, він народився, коли Марлос переїжджав в Україну. В 2016 році у майбутнього українця народилася дочка Анна Софія^[11].

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б} Порошенко підписав указ про надання українського громадянства гравцеві «Шахтаря» Марлосу. ZN.ua. Процитовано 28 вересня 2017.
2. ↑ Марлос провел 100-й поединок за «Шахтер». campeones.ua. Процитовано 16 жовтня 2016.
3. ↑ Дякуємо, Марлосе!. shakhtar.com. Процитовано 12 грудня 2021.
4. ↑ Красніков: «Марлос і Мораес не проти грати за збірну України»
5. ↑ Марлос: «Ситуація з моєю натуралізацією обговорюється»
6. ↑ Марлос: «Можливо, погоджуся грати за збірну України»
7. ↑ Екс-суперзірка «Металіста» більше не гратиме у збірній України. ikharkovchanin.com (укр.). Процитовано 25 серпня 2021.
8. ↑ Інформація системи InStat: символічна збірна першого кола. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
9. ↑ Лише чотири гравця «Шахтаря» — альтернативна збірна першого кола УПЛ від Wyscout
10. ↑ Марлос: «Влітку міг перейти в „Інтер“»
11. ↑ Сім'я Марлоса, яка підштовхнула його стати українцем. Gazeta.ua. 09.10.2017. Процитовано 09.10.2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Ромеро Бонфим Марлос на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль на сайті «Металіста»