Мезопауза — Вікіпедія

Мезопауза (грец. μέσος — середній і παύσιζ — припинення) — шар атмосфери, що є межею між мезосферою і термосферою^[1]. На Землі розташовується на висоті 80—90 км над рівнем моря. У мезопаузі знаходиться температурний мінімум, який становить близько 225 К (—50° C), вище неї (до висоти близько 400 км) температура знову починає зростати. Мезопауза збігається з нижньою межею області активного поглинання рентгенівського та найбільш короткохвильового ультрафіолетового випромінювання Сонця. На цій висоті спостерігаються сріблясті хмари.

Мезопауза є не тільки на Землі, але й на інших планетах, що мають атмосферу.

Джерела

↑ Мезопауза // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 276. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання

Затула В. І. (17.03.2022). Мезопауза. Велика українська енциклопедія. Процитовано 12.07.2023.
Les Cowley. Mesosphere & Mesopause (англ.). Atmospheric Optics. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 12 липня 2023.
А. Н. Груздев. МЕЗОПАУЗА. Большая российская энциклопедия. Процитовано 12 липня 2023.(рос.)

Це незавершена стаття з метеорології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Мезопауза // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 276. — ISBN 966-613-263-X.

[1]