Метаморфічні гірські породи — Вікіпедія

Частина серії статей на тему
Геологія
Наука про тверду оболонку Землі
Категорія Історія
Ключові аспекти Мінерали Гірські породи (магматичні Осадові Метаморфічні) Відклади Плити Шари Вивітрювання Ерозія Геохронологічна шкала
Закони, принципи, теорії Стратиграфічні принципи Принцип первісної горизонтальності Закон суперпозиції Принцип латеральної безперервності Принцип наскрізних зв'язків Закон незворотності еволюції Принцип включень і компонентів Закон Вальтера
Розділи Склад Геохімія Мінералогія Седиментологія Петрологія Будова Землі Форми рельєфу Геоморфологія Гляціологія Структурна геологія Вулканологія Геологічна історія Геологічна історія Землі
Дослідження Галузі геології Геолог Методи Геологічна зйомка
Застосування Інженерна Гірнича Судова Військова
Планетарна геологія Геологія планет Сонячної системи За планетами та тілами Меркурій Венера Місяць Марс 4 Веста Церера Іо Титан Тритон Плутон Харон
Портал «Геологія»
п о р

Метаморфі́чні гірські́ поро́ди — гірські породи, що утворилися внаслідок метаморфізму осадових і магматичних порід і характеризуються зернистою будовою, здебільшого сланцюватою текстурою. До них відносять глинисті сланці, філіти, гнейси, кварцити тощо.

Розрізняють:

• метапеліти — похідні кислих осадових і вивержених порід (аргілітів, алевролітів, пісковиків, гранітоїдних вулканітів та інтрузивних гірських порід) і
• метабазити — похідні основних осадових і магматичних порід.

Осторонь стоять карбонатні гірські породи — мармури, кальцифіри, карбонатні катаклазити. За характером температурного впливу розрізняють регіонально- і контактово-метаморфізовані гірські породи.

На території України поширені в межах Українського щита, у Кримських горах і Карпатах.

Типовими текстурами метаморфічних порід, що мають важливе діагностичне значення, є:

1. сланцювата — подовжені або таблитчасті мінерали, що розташовані своїми довгими боками паралельно один до одного (сланці);
2. смугаста (стрічкова) — у породі чергуються смуги різної товщини, які представлені мінералами різного складу та кольору (гнейси, залізисті кварцити);
3. очкова — агрегати світлозабарвлених крупних мінеральних зерен овальної форми присутні у дрібнозернистій загальній масі (гнейси, деякі сланці);
4. масивна — є аналогічною до однорідної текстури магматичних порід (мармури, кварцити, скарни);
5. волокниста — волокнисті мінерали, що складають породу, переплітаючись між собою;
6. плойчаста — порода зім'ята у дрібні складки, що нагадують гофрування.

Слід зазначити, що у метаморфічних породах зв'язки між частками є кристалізаційними, через що вони належать до скельних. Метаморфічні породи під час водонасичення, як правило, не змінюють властивих їм якостей. Це пояснюється тим, що вони не розчиняються у водних розчинах.

Серед структур метаморфічних порід виділяють: кристалобластичні, катакласичні та реліктові. Кристалобластичні структури утворюються внаслідок перекристилізації і зростання кристалів у твердому стані під впливом їхньої кристалізаційної сили. Катакластичні структури виникають під впливом сильного однобічного тиску, який викликає деформації та подрібнення зерен. Реліктові (залишкові) структури зберігають сліди первинної породи. Так, наприклад, у сірих гнейсах спостерігаються залишки (фрагменти) структур рожевих гранітів.

Хімічний склад метаморфічних гірських порід різноманітний і залежить в першу чергу від складу вихідних. Однак склад може відрізнятися від складу вихідних порід, так як в процесі метаморфізму відбуваються зміни під впливом привнесених водними розчинами речовин і метасоматичних процесів.

Мінеральний склад метаморфічних порід також різноманітний, вони можуть складатися з одного мінералу, наприклад кварцу (кварцит) або кальциту (мармур), або з багатьох складних силікатів. Головні породотвірні мінерали представлені кварцом, польовими шпатами, слюдами, піроксенами і амфіболами. Поряд з ними присутні типово метаморфічні мінерали: гранати, андалузит, дистен, силіманіт, кордієрит, скаполіт і деякі інші. Характерні, особливо для слабометаморфізованих порід, тальк, хлорити, актиноліт, епідот, цоїзит, карбонати.

Фізико-хімічні термобаричні умови утворення метаморфічних порід, визначені методами геобаротермометрії, вельми жорсткі. Вони коливаються температурами від 100–300 °C до 1000–1500 °C і тиском від десятків бар до 20–30 кбар.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Техніка і технологія переробки гірських порід: навч. посіб. [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 184 «Гірництво»/В. Г. Кравець, О. М. Терентьєв В. С. Білецький, В. О. Смирнов, О. М. Чала; КПІ ім. Ігоря Сікорського. — Електронні текстові дані (1 файл: 29,9 Мбайт). — Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. — 315 с.