Бенцаль Микола Гнатович — Вікіпедія

Бенцаль Микола Гнатович
Народився	24 травня 1891(1891-05-24) Курівці, нині Зборівського району Тернопільської області
Помер	9 вересня 1938(1938-09-09) (47 років) Коломия
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР  Польська Республіка
Діяльність	режисер, театральний діяч
У шлюбі з	Теодозія Бенцалева, згодом — Олена Бенцаль-Карп'як
Діти	син Ярослав Бенцаль-Євшан
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Гна́тович Бенца́ль (24 травня 1891, с. Курівці, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна — 9 вересня 1938, Коломия, нині Івано-Франківська область) — український актор, режисер, театральний діяч. Чоловік Теодозії Бенцалевої, згодом — Олени Бенцаль-Карп'як. Батько Ярослава Бенцаля-Євшана. Учень Йосипа Стадника, Леся Курбаса.

Навчався у Львівській школі диригентів хору та гри на скрипці (1907–1908).

Працював актором у Народному театрі товариства «Українська бесіда» у Львові (1910—1924, з перервою), в «Тернопільських театральних вечорах» (1915—1917, від квітня 1916 — режисер). 1918–1919 — директор Тернопільського українського драматичного театру. Режисер Нового львівського театру (1919–1920), у Театрі Йосипа Стадника (1926–1929).

Працював актором і режисером у різних українських трупах, зокрема Івана Когутяка (1923), О.Міткевич (1925). Від 1930 був директором Театру імені Івана Тобілевича, який 1938 року в Косові об'єднався з театром «Заграва» Володимира Блавацького й діяв у Коломиї під назвою Театр імені Івана Котляревського^[1].

Помер від серцевого нападу^[1].

Перша дружина — Теодозія Іванівна Бенцалева (1894—1919), українська акторка. Друга дружина — Олена Олександрівна Бенцаль-Карп'як (1901—1990), українська співачка оперети, драматична акторка. Діти:

• Бенцаль Софія Миколаївна (1914) померла, проживши пів-року.
• Ярослав Бенцаль-Євшан, (26.2.1916, Тернопіль — 21.7.1964) — політичний та громадський діяч. Член ОУН. Закінчив богословські студії. Провідник ОУН у Німеччині, член Закордонних Частин ОУН, голова Головної управи Центрального представництва української еміграції в Німеччині, голова Крайової управи Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української Національної Армії. Відповідальний редактор часопису «Шлях перемоги». Від 1953 — керівник Секретаріату Проводу Закордонних Частин ОУН. Похований на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф.
• Іван Бенцаль, (1917, Тернопіль — 16.8.1941) — до 1940 р. студент Львівської політехніки, архітектура, в 1940 р. мл.командир РККА, командир артилерійського орудія 43 КАП, 16.08.1941 р. вироком Військового трибуналу 31-ї армії засуджений до ВМП.
• Любомир Бенцаль ( — 1941) — пропав безвісти у м. Львів.

Бенцаль — багатоплановий актор, однаково майстерно виконував героїчні та комічні ролі.

• Хома, Гриць («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького).
• Омелько («Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого).
• Михайло Гурман («Украдене щастя» Івана Франка).
• Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки).
• Бен-Йохай («Урієль Акоста» Карла Гуцкова).
• Осип («Ревізор» Миколи Гоголя).
• Возний («Наталка Полтавка» Івана Котляревського).
• Карась («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського).

• «Безталанна» Івана Карпенка-Карого (1916, зіграв роль Гната).
• «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка (1916).
• «Украдене щастя» Івана Франка (1917).
• «Дядя Ваня» Антона Чехова (1925).
• «Лісова пісня» Лесі Українки (1930).
• «Бравий вояка Швейк» за Ярославом Гашеком (1931).

Уперше поставив: «Дівчина з Маслосоюзу» (1935), «Пригода в Черчі» (1938) Ярослава Барнича.

На могилі є погруддя-пам'ятник (скульптор С.Литвиненко).

У селі Курівці створено меморіальний музей Бенцаля.

Пам'ятна дошка на честь Леся Курбаса і Миколи Бенцаля (скульптори В.Козловський, Д.Пилип'як) встановлена 1991 на будинку Тернопільської обласної філармонії.

У Коломиї названо вулиця на честь Миколи Бенцаля.

• Бенцалі // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 58 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Бенцалі // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 51—52 . — ISBN 5-88500-071-9.
• Бенцаль Микола // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. Словникова частина. — Т. 1. — С. 112.
• Бенцаль Микола Гнатович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 401.
• Медведик П. К. Бенцаль Микола Гнатович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 459—460. — ISBN 966-02-2681-0.
• Медведик П. Бенцаль Микола Гнатович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 101. — ISBN 966-528-197-6.
• Несподівана смерть нашого артиста [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Діло. — 1938. — 16 вересня.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Bentsal, Mykola [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.](англ.)

• Тернопільська обласна бібліотека для молоді. Видатні краяни. Микола Бенцаль (1891—1938)