Микола Пац (Підляський воєвода) — Вікіпедія

Микола Пац
Народився1500
Велике князівство Литовське
Помер1545[1] або не пізніше березень 1546
Країна Королівство Польське
ПосадаПідляський воєвода[2], Ловчий великий литовський[3], Підкоморій великий Литовський[4], Q124290283?[5] і Озький і Переломський старостаd[6]
РідПаци
БатькоЮрій Пац[7]
МатиQ124706415?[7]
У шлюбі зОлександра Гольшанськаd[5][8][9]
ДітиДомінік Пацd[10], Павло Пацd[11], Станіслав Пац[d][12], Микола Пац[13], Q124708509?[14], Q124708571?[15], Q124708625?[15] і Q124708656?[15]

Микола Пац (до 1500 — 1545/1546) — український шляхтич з роду Паців герба «Гоздава», Ловчий Великий Литовський (1509—1542), воєвода Підляський з 1543 р., намісник Перемишльський і Ожський, Підкоморій Великий Литовський (1527—1542), 1543). Граф Священної Римської імперії (з 1515).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Представник українського шляхетського роду Паців гербу «Газдава». Єдиний син та спадкоємець маршалка Великого князівства Литовського, Полоцького воєводи Юрія Паца та Федори з Рогатинських.

Після смерті батька, у 1505 році, успадкував всі його маєтки та величезні кошти. Будучи намісником Перемишльським та Ожзьким, у 1510 році почав розбудовувати поселення на околицях сучасного міста Сейни. Він заснував перший двір на місці сучасних Бержників (де пізніше, у 1547-1557 рр. Велика княгиня Бона Сфорца заснувала тут місто), разом із тим почав опановувати навколишні села. Мав багато земель на Берестейщині та Підляшші, які станом на 1528 р. налічували близько 7 500 селянських дворів.

У 1515 році отримав титул графа Священної Римської імперії.

Родина

[ред. | ред. код]

Був одружений з княжною Олександрою Гольшанською (пом. після 1551), дочкою каштеляна Віленського, князя Олександра Гольшанського (пом. 1511). У шлюбі з якою мав чотирьох синів і трьох дочок:

  • Станіслав (1522-1588) - воєвода Вітебський (1566), Підстолій Великий Литовський.
  • Микола (1527-1585) - єпископ Київський (з 1555), посол у Москві (1562), каштелян Смоленський, намісник Кам'янецький (1559-1569)
  • Домінік (пом. 1579) - підкоморій Берестейський, каштелян Смоленський.
  • Павло (пом. 1595) - воєвода Мстиславський та каштелян Віленський.
  • Ядвіга Пац - 1-й чоловік Микола Сиревич, 2-й чоловік Войцех Шемет.
  • Олександра Пац - дружина Расмуса Довгірда.
  • Феодора Пац - дружина Миколи Цирини.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Менск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — 788 с. — ISBN 985-11-0378-0
  1. ↑ а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 107.
  2. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 42.
  3. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 236.
  4. ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 296.
  5. ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. VIII, Ziemia brzeska i województwo brzeskie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: 2020. — С. 65. — ISBN 978-83-65880-89-5
  6. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 10–11. — 377 с.
  7. ↑ а б Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 8, 9. — 377 с.
  8. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 19. — 377 с.
  9. ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 106–107.
  10. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 32. — 377 с.
  11. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 34. — 377 с.
  12. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 27. — 377 с.
  13. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21. — 377 с.
  14. ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 41. — 377 с.
  15. ↑ а б в Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 21, 42. — 377 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Микола_Пац_(Підляський_воєвода)&oldid=41647332