Цертелєв Микола Андрійович — Вікіпедія
Цертелєв Микола Андрійович | |
---|---|
Народився | 1790 Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія |
Помер | 8 (20) вересня 1869 Моршанськ, Тамбовська губернія, Російська імперія |
Підданство | Російська імперія |
Національність | грузин |
Діяльність | освітянин, етнограф, літератор |
Відомий завдяки | один з перших дослідників і видавців українського фольклору |
Alma mater | Харківський університет, Московський університет |
Знання мов | російська |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Титул | князь |
Діти | Цертелєв Дмитро Миколайовичd |
Мико́ла Андрійович Церте́лєв (Церетелі; 1790, Хорол, Полтавська губернія, Російська імперія — 8 (20) вересня 1869, Моршанськ, Тамбовська губернія, Російська імперія) — фольклорист, етнограф і педагог, один із перших дослідників і видавців української народної поезії. За походженням із грузинського князівського роду. Його збірник «Опыт собрания старинных малороссийских песен» (Санкт-Петербург, 1819) поклав початок українській фольклористиці. Першим опублікував зразки дум, записаних на Полтавщині. Батько Д. М. Цертелєва.
Народився у Хоролі (тепер Полтавська область) у родині грузинського князя. Попри грузинське походження і російське виховання став глибоким шанувальником культури українського народу[1].
Після отримання домашньої освіти служив у Чернігівському повітовому козацтві. В 1810 році вступив до Харківського університету, в 1814 став студентом етико-філологічного факультету Московського університету.
Після закінчення в 1819 році поступив на службу в Міністерство фінансів.
З 1823 був директором училищ Тамбовської, потім Полтавської губерній, з 1839 по 1859 — помічник куратора Харківського навчального округу. В цей період організовував у своєму будинку літературні вечори для харківських студентів і професури.
У 1861 р. вийшов у відставку. Автор ряду поетичних творів та робіт по літературознавству (книга «Опыт общих правил стихотворчества», видана в 1820 році, була удостоєна срібної медалі Російської Академії наук). Відомий фольклорист і етнограф. Збирав українські кобзарські пісні. Видав збірку рос. «Опыт собрания старинных малороссийских песней» (1819)[2]. Був активним членом Вільного Товариства любителів російської словесності, в останні роки життя — Московського товариства російської словесності.
У 1830-х роках Цертелєв фактично відійшов від літературно-наукової діяльності.
У передмові до збірки рос. «Опыт собрания старинных малороссийских песен» зазначав, що українську народну пісню ставить вище найталановитіших романів і поем, оскільки ці пісні демонструють геній і дух народу. Вивчав звичаї українського народу, наголошуючи, що українці завжди відзначались чистотою моралі. Брав участь у роботі громадської організації Вільного товариства аматорів російської словесності. Займався теоретичними проблемами фольклору: вивчав жанрову специфіку, класифікацію фольклорних видів. Засуджував підробки під фольклорно-етнографічні твори, що мали місце в добу романтизму у 1820-40 роках. Вивчав «Слово о полку Ігоревім».
У 1830-х почав працювати інспектором Полтавського інституту шляхетних дівчат, помічником попечителя Харківського навчального округу. Підтримував особисті контакти з українськими діячами першої половини 19 ст., зокрема з Т. Шевченком. В листі до Цертелєва від 23 жовтня 1844 року Тарас Шевченко просив його сприяти у поширенні на Харківщині «Живописной старины». Припускається, що Цертелєв сприяв цьому.
- Опыт собрания старинных малоросийских песней (1819) (рос.)
- Опыт общих правил стихотворчества (1820) (рос.)
- О народных малороссийских стихотворениях (1825) (рос.)
- Микола Андрійович Цертелєв (Церетелі)
- Цертелєв Микола // Козюра І.В., Козюра В.М. Історія крізь долі (Абетка славетних краян) [Текст]: [Історичні нариси] / І.В. Козюра, В.М. Козюра. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2016. — 271 с. — С. 239-243
- Цертелєв (Церетелі) Микола // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Микола Андрійович Цертелєв // Козюра І., Козюра В. Історичні постаті Посулля. — Полтава: «Полтавський літератор», 2001. — 120 с. — ISBN 966-7462-55-2
- Цертелев, князь Николай Андреевич. // Русский биографический словарь: в 25-ти томах. — СПб.-М., 1896—1818. — Т. 21: Фабер — Цявловский. — 1901. С. 481—483. (рос.)
- Коробка Н. И. Цертелев (князь Николай Андреевич). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — 1903. — Т. XXXVIII. С. 112.
- Дей О. І. Сторінки з історії української фольклористики. — К., 1975.
- Цертелєв Микола Андрійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 689.
- Цертелев Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2034. — 1000 екз.
- Цертелєв // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ірина Коваль-Фучило. Цертелєв (Церетелі) Микола Андрійович // Українська фольклористична енциклопедія / Голов. ред. Г. Скрипник; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — Київ, 2019. — С. 780. — ISBN 978-966-02-9033-4.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Козюра, Ігор Валерійович, Валерій Миколайович (2016). Історія крізь долі (Абетка славетних краян) (українською) . Полтава: ТОВ АСМІ. с. 239—240. ISBN 978-966-182-383-8.
- ↑ Козюря, Ігор Валерійович, Валерій Миколайович (2016). Історія крізь долі (Абетка славетних краян) (українською) . Полтава: ТОВ АСМІ. с. 239—243. ISBN 978-966-182-383-8.