French
DeutschМихалевич Михайло — Вікіпедія
| Михайло Михалевич | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 1906 Київ, Російська імперія | |||
| Смерть | 1984 | |||
| Філадельфія, Пенсільванія, США | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |  США | |||
| Жанр | малярство, графіка | |||
| Навчання | Київський художній інститут | |||
| Діяльність | художник, графік, сценограф, ілюстратор, карикатурист | |||
| Твори | Плакати в Карпатській Україні та інше | |||
| Партія | ОУН | |||
| | ||||
Михалевич Михайло (нар. 1906, Київ — пом. 1984, Філадельфія) — український художник-графік, іконописець, театральний декоратор, громадсько-політичний діяч.
Михалевич Михайло народився у 1906 році в Києві. Брат Вероніки Філонович. По батьку походив з роду Волинських православних священиків, по матері — з козацького роду оборонців Батурина[1]. Навчався у «Київському художньому інституті» (1924—1928), у Празі — «Вищій художньо-промисловій школі» (1934—1936) та «Празькій Академії Мистецтв» (1937—1938). З 1940-х років — член ОУН; очолював відділ мистецтв при ОУН (1934—1942)[2]. Працював у Карпатській Україні, очолював мистецьку референтуру вищого командування Карпатської Січі (1939)[3].
Восени 1941 року разом із дружиною Ніною Ліндфорс-Михалевич у складі похідних груп ОУН прибув до Києва[4]. Гітлерівці розпочали масовий терор проти мирного населення, в тому числі проти українських націоналістів. Оскільки СД в Києві розшукувало Михайла Михалевича та влаштовувало на нього засідку, тому він змушений був покинути місто. З 1944 року — Михалевич у Німеччині, а з 1950 року — в США.
Брав активну участь у національно-культурному житті громади українців. Помер у США в 1984 році.
Михайло Михайлевич працював над різними агітаційними матеріалами, малював карикатури, компонував різні гасла та опрацьовував ілюстрації для пропагандивних матеріалів[5]. Найбільше відомий своїми плакатами, присвяченими боротьбі Карпатської України проти угорських і польських агресорів.
Ось як описує це Василь Ґренджа-Донський:
 | 7 грудня 1938. На стінах Хуста появилися плакати маестро Михалевича. Особливо один паде в вічі, виконаний прекрасно — просто говорить. Молодий, відважний гуцул стоїть з мечем, перед ним величезна гадюка-давун, розрізана на дві половини. Гадюка символізує спільний польсько-мадярський кордон, який хоробрий гуцул мечем перетяв. Два вовки, один з польським орлом, а другий із знаком мадярських терористів, проливають сльози над трупом перерізаного давуна... |  |
— Василь Ґренджа-Донський, «Щастя і горе Карпатської України» | ||
- Олена Цегельска. Напровесні. Казки й оповідання. — Торонто — Нью-Йорк: Об'єднання Працівників Дитячої Літератури, 1969.
- Леонід Полтава. Маленький дзвонар із Конотопу. — Торонто — Нью-Йорк: Об'єднання Працівників Дитячої Літератури, 1969.
- Призабуті казки. Українські народні казки Придніпрянщини. — Торонто — Онтаріо: Об'єднання працівників літератури для дітей і молоді ім. Леоніда Глібова, 1977.
- ↑ «ВЕСЕЛКА» зазнала дві болючі втрати (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
- ↑ Квазіенциклопедія ОУН-УПА. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1556—1565. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 12 липня 2015.
- ↑ Пам'ять серця –Україна: Софія Русова, Ніна Ліндфорс-Міхалевич і Українська ідея.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Зиновій Книш. Б'є дванадцята[недоступне посилання з липня 2019]
- М. Михалевич. Круті віражі до волі. Нью Йорк-Київ-Торонто, 1997.
- Спогади доньки Михайла Михалевича. — С. 204
- Пам'ять серця —Україна[недоступне посилання з липня 2019]
- Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Плакати часів Карпатської України [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
