Мокроусов Борис Андрійович — Вікіпедія

Мокроусов Борис Андрійович
рос. Борис Андреевич Мокроусов
Основна інформація
Дата народження27 лютого 1909(1909-02-27) або 14 (27) лютого 1909[1]
Місце народженняНижній Новгород, Російська імперія[2]
Дата смерті27 березня 1968(1968-03-27)[2][3][1] (59 років)
Місце смертіМосква, РРФСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
ГромадянствоСРСР
Професіїкомпозитор, автор пісень
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Жанриопера, пісня і оперета
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія
mokrousov.samnet.ru/index.htm#bio
CMNS: Файли у Вікісховищі

Борис Андрійович Мокроусов (27 лютого 1909(19090227), Нижній Новгород, Російська імперія — 27 березня 1968, Москва, Російська РФСР) — радянський російський композитор. Лауреат Сталінської премії II ступеня (1948). Заслужений діяч мистецтв Чуваської АРСР (1962).

Закінчив Московську консерваторію (1936, клас М. Мясковського).

Автор опери «Чапаєв» (1942), оперети «Роза вітрів» (1947), камерно-інструментальних творів, багатьох відомих пісень (зокрема, рос. «Вечерком на реке», «Заветный камень», «Костры горят далёкие», «На крылечке», «Одинокая гармонь»), музики до кінофільмів: «Весілля з приданим» (1953, у співавт.), «Наші сусіди» (1957), «Особливий підхід» (1959), «Кухарка» (1965), «Невловимі месники» (1966) i «Нові пригоди невловимих» (1968, пісня «дияволят») та інші, а також українських: «Одеса» (1954), «Весна на Зарічній вулиці» (1956), «Координати невідомі» (1957).

Був членом Спілки композиторів СРСР. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Українська Радянська Енциклопедія. Т.7. К., 1987. — С.76;
  • Музыка: Большой Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.350.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]