Монастир Тодай — Вікіпедія

Монастир Тодай
34°41′11.35″ пн. ш. 135°50′27.75″ сх. д. / 34.68649° пн. ш. 135.84104° сх. д. / 34.68649; 135.84104
Адресапрефектура Нара, Нара, квартал Дзосі 406-1
Титулвідсутній
Інші назвимонастир Конко Мьосітенно Ґококу[1], монастир Сококубун[2], монастир Дайкеґон[3]
СектаКеґон
СтатусГоловний монастир секти
Святинястатуя Бірусяни (національний скарб Японії)
Засновано758
ЗасновникІмператор Сьому

Монастир То́дай або То́дай-дзі (яп. 東大寺, とうだいじ, МФА: [toːdai̯ d͡ʑi], «великий монастир сходу») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Кеґон. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, Нара, квартал Дзосі 406-1. Монастирський титул — відсутній. Заснований 758 року. Головною святинею монастиря є статуя Бірусяни (національний скарб Японії). До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), південні великі ворота (національний скарб Японії), середні ворота (важлива культурна пам'ятка Японії), статуї кам'яних левів (важлива культурна пам'ятка Японії). Один з «Семи великих монастирів Південної столиці». Об'єкт Світової Спадщини ЮНЕСКО в Японії, Національний скарб Японії.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Тодайдзі був заснований за бажанням Імператора Сьому у середині 8 століття як головна буддистська святиня Японії. Збором коштів на будівництво займався чернець Ґьокі, 1-й патріарх секти Кеґон-сю, а 1-м головою монастиря став його наступник, чернець Робен.

Головною святинею Тодайдзі стала 30-метрова статуя будди Вайрочана, офіційна церемонія відкриття якої відбулася у 752 році. Сам монастир грав роль центру усіх регіональних буддистських монастирів країни, так званих Кокубундзі.

У 754 році до Японії прибув китайський чернець Ґандзін, який збудував на території монастиря «Павільйон дисципліни»[4], в якому проводились офіційні церемонії прийняття кандидатами в ченці монаших обітниць[5].

Протягом своєї історії Тодайдзі неодноразово горів. Наприкінці 12 століття його відновлював чернець Тьоґен[6], а у 17 столітті — чернець Кокей[7]. У 1709 році було відновлено головну Залу Великого Будди[8], яка є найбільшою за розмірами дерев'яною спорудою Японії.

Автентичними будівлями монастиря, які збереглися від 8 століття, є Ворота Зміни[9], Зала Квітки Закону[10], Імператорська комора Сьосоїн та інші. Крім них в обителі знаходиться чимало інших культурних цінностей того часу: статуї бодхісаттв Фуку, Нікко і Ґекко, перські, індійські, китайські скарби з шовкового шляху, безцінні рукописи тощо.

У 1998 році Тодайдзі було зараховано до Світової Спадщини ЮНЕСКО в складі групи старожитностей «Культурні пам'ятки стародавньої Нари».

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Воротарі Ніо.[11]
    Воротарі Ніо.[11]
  • Ворота Зміни
    Ворота Зміни
  • Фрагмент восьмикутного ліхтаря
    Фрагмент восьмикутного ліхтаря
  • Великий нарський будда
    Великий нарський будда

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 金光明四天王護国寺
  2. ↑ 総国分寺
  3. ↑ 大華厳寺
  4. ↑ Японською: 戒壇院, Кайдан'їн.
  5. ↑ У 8 столітті таких «Павільйонів дисципліни» по всій країні нараховувалося лише три: у Тодайдзі провінції Ямато, у Якусідзі провінції Сімоцуке і у Каннондзі провінції Тікудзен.
  6. ↑ Японською: 重源.
  7. ↑ Японською: 公慶.
  8. ↑ Японською: 大仏殿, Дайбуцуден
  9. ↑ Японською: 転害門, Тенґаймон
  10. ↑ Японською: 法華堂, Хоккедо.
  11. ↑ Дерев'яна скульптура Ункея, Національний скарб Японії

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 井上靖、塚本善隆監修、足立巻一、清水公照 『古寺巡礼奈良14 東大寺』、淡交社、1980.
  • 川村知行 『東大寺I（古代）』（日本の古寺美術6）、保育社、1986.
  • 浅井和春、浅井京子 『東大寺II（中世以降）』（日本の古寺美術7）、保育社、1986.
  • 『週刊朝日百科 日本の国宝』51 — 53号（東大寺1 — 3、手向山神社）、朝日新聞社、1998.
  • 奈良国立博物館、東大寺、朝日新聞社編 『東大寺のすべて』（特別展図録）、朝日新聞社、2002.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Тодай

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Монастир_Тодай&oldid=36770177