Монолог атеїста — Вікіпедія

Монолог атеїста
АвторІван Франко
Моваукраїнська
Видання1885

«Монолог атеїста» (Ex nihilo) — поема українського письменника Івана Франка, написана у 1885. Літературознавці, зокрема радянські, вважали, що в ній з найбільшою повнотою виразилися атеїстичні погляди поета[1].

Український літературознавець В. Погребенник назвав твір «вищою мірою вільнодумності для тодішнього галицького поспільства».[2]

Зміст

[ред. | ред. код]

Поет розвінчує в поемі легенди про створення Богом світу і людини, стверджує, що не Бог створив людину, а людина — Бога. У вірші поет говорить про час, коли людський розум струсить релігійні пута і знищить Бога так само, як створив його.[3]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Календарь атеиста. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 28 серпня 2013.
  2. Погребенник, В. Від контроверсійності до інтегративності: парадигма «релігійне-нерелігійне» у художньому світі Івана Франка. — 2019. — С. 50.
  3. Колодний, А. М. Релігія і Церква в баченні Івана Франка. До франківських ювілеїв 2016 року // Українське Релігієзнавство. — 2015. — Вип. 76. — С. 37-38.: «Розкриваючи своє розуміння основного в релігії – ідеї Бога, І. Франко доводить, що вона є людським витвором: «Чоловік творив Богів з нічого, все на образ свій і на свою подобу»»

Джерела

[ред. | ред. код]