Муравйов Микола Леонідович — Вікіпедія
Муравйов Микола Леонідович | ||
| ||
---|---|---|
1908 — 1913 | ||
Попередник: | Володимир Князєв | |
Наступник: | Олександр Багговут | |
| ||
1913 — 1916 | ||
Попередник: | Володимир Джунковський | |
Наступник: | Микита Татищев | |
Народження: | 1866 | |
Смерть: | 19 грудня 1940 Брюссель, Бельгія | |
Освіта: | Пажеський корпус | |
Рід: | Рід Муравйовихd | |
Батько: | Леонід Михайлович Муравйовd | |
Мати: | Q109323883? | |
Нагороди: | ||
Граф Микола Леонідович Муравйов (1868 — 19 грудня 1940, Брюссель, Бельгія) — російський державний діяч, полтавський та московський губернатор, сенатор.
Народився в 1868 році. Належав до дворянського роду Муравйових із Санкт-Петербурзької губернії.
Закінчив Пажеський корпус. 8 січня 1887 року вступив на службу в Преображенський полк у званні офіцера. 7 березня того ж року зарахований у запас гвардійської піхоти від Уманського повіту.
17 жовтня 1895 року обраний уманським повітовим предводителем дворянства. 10 травня 1896 року призначений в Умані мировим посередником.
З 1899 року працював у Томській губернії, де був призначений віцегубернатором. Там же був директором Томського Маріїнського дитячого притулку. 6 лютого 1901 року переведений на посаді віцегубернатора у Вологодську губернію, 1902 року на тій же посаді — у Таврійську губернію, 1908 — Рязанську. 6 грудня 1906 року отримав чин дійсного статського радника. 1909 року отримав звання єгермейстера.
У 1908—1913 роках був губернатором Полтавської губернії, у 1913—1916 роках — Московської.
1916 року призначений сенатором.
Після жовтневого перевороту 1917 року емігрував до Бельгії. Помер 19 грудня 1940 року у Брюсселі.
Першою дружиною Миколи Муравйова була Ольга Миколаївна Новосельська. У шлюбі народилася донька Олена (4 вересня 1893 — 24 серпня 1968).
Другою дружиною Муравйова була Віра Миколаївна фон Герстфельд. У цьому шлюбі народилося троє дітей:
- Микола (1908, Рязань — 1988, Женева);
- Олексій (1909 — ?);
- Аріадна (11 травня 1913, Москва — 25 листопада 1985, Женева).
- В. Н. Чуваков. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997. — Москва : Российская государственная библиотека, 2004. — Т. 4. — С. 668. (рос.)
- Павловский И. Ф. Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители. — Полтава, 1914. — С. 61—62. (рос.)