Муравський Вадим Анатолійович — Вікіпедія

Муравський Вадим Анатолійович
 Капітан
Загальна інформація
Народження16 вересня 1986(1986-09-16)
Українка, Миколаївська область
Смерть9 вересня 2024(2024-09-09) (37 років)
Alma MaterХарківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування Зведений загін «Дика качка»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»

Вади́м Анато́лійович Мура́вський (1986, Українка, Миколаївська область — 2024) — капітан Збройних сил України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив факультет зенітних ракетних військ Харківського університету повітряних сил. Одружився, з дружиною Наталією виховують доньку Вікторію. Служив у відділенні бойового управління зенітного ракетного полку, що у Львівській області. В часі війни ніс службу у добровольчому батальйоні, сформованому переважно з офіцерів. З грудня 2014-го — у складі зведеного загону Повітряних Сил. Виконував обов'язки кулеметника на блокпосту «Хургада», брав участь у боях за Донецький аеропорт.

Найважчий бій був 22 січня 2015-го, по 10-й ранку до ДАП рушила колона техніки терористів — батальйонно-тактична група «1-ї слов'янської бригади» ДНР, підкріплена 10 танками Т-72 та протитанковою батареєю МТ-12 — рухалися з українськими розпізнавальними тактичними знаками. На спостережному пункті «Зеніту» перебував боєць Ігор Ємельянов, котрий розпізнав підступний хід. Полковник Олександр Турінський-«Граф» дав наказ вести вогонь зі всіх стволів, протягом 10 годин щільного вогню перша колона терористів була відкинута, по тому відійшла і друга колона. Вранці вояки зібрали поранених терористів на полі бою, котрі своїм виявилися непотрібними, годували їх з тієї ж каструлі, із котрої й самі харчувалися, згодом передали поранених СБУ. Було взято в полон 7 терористів, захоплено 2 БТР-80, 4 МТ-12 (одна одиниця в справному стані, була встановлена на позиції «Зеніт» та вела обстріл промзони Спартака). В тому бою на сусідніх постах загинули майор Василь Петренко («Моцарт») і солдат Денис Попович («Денді»).

Після ротації служив у своїй частині.

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 3 листопада 2015 року — медаллю «За військову службу Україні».
  • «За зразкову службу Україні»
  • «Учасник АТО»
  • «За сумлінну службу»

Джерела

[ред. | ред. код]