Хмонги — Вікіпедія
Хмонги, Мяо H’Mông | |
---|---|
Кількість | 10 ~ 12 млн осіб |
Ареал | КНР: бл.9 млн осіб В'єтнам:575 000 Лаос:бл. 65 000 США:бл.275 000 Таїланд: бл. 160 000 Франція: бл.10 000 |
Раса | монголоїди |
Близькі до | яо |
Мова | хмонзька |
Релігія | анімізм, буддизм, християнство |
Хмонги або Мяо (самоназва — хмонг, H'Mông, МФА: m̥ɔ̃ŋ) — група народів в південному Китаї, північному В'єтнамі, Лаосі, Таїланді, М'янмі.
П'ята за чисельністю серед 56 офіційно визнаних національних меншин Китаю й одна з 54 офіційно визнаних національних меншин В'єтнаму.
Мяо (Miáo, кит. 苗族) — популярна китайська назва хмонгів, використовується в російськомовній літературі; в'єтнамська назва мео (в'єт. Mèo); тайська แม้ว (Maew) або ม้ง (Mong).
За переважаючим кольором жіночого одягу відрізняють кілька етнорегіональних груп: білі (самоназв. хмонг дау; кит. бай мяо; в'є. мео Чанг), чорні (хмонг ду; хей мяо; мео ден), червоні (хмонг пе; хун мяо; мео до), сині (хмонг суа; цин мяо; мео сань), різнокольорові (хмонг льон; хуа мяо; мео хоа). Групи мяо розрізняють також за довжиною спідниць: в довгих, коротких спідницях тощо.
Більшість хмонгів проживає в Китаї (7,65 млн осіб.), У В'єтнамі їх 550 тис., у Лаосі — 200 тис., у Таїланді — 120 тис. осіб (2000)[1].
Районом компактного проживання в КНР є басейн річки Ціншуйцзян в південно-східній частині провінції Ґуйчжоу, зокрема повіти Кайлі, Цзяньхе, Хуанпін, Тайцзян, Лейшань, Даньчжай, Шибін, Чженьюань, Саньса тощо Гуансі-Чжуанського автономного району і Цзінань провінції Хунань.
Чимало представників народу є емігрантами на Заході. Зокрема, близько 200 тисяч хмонгів з Лаосу емігрували в США.
Розмовляють мовами мяо, що належать сім'ї мяо-яо. Мови цієї сім'ї є взаємно незрозумілими, існує безліч діалектів.
Китайські мяо мають три діалекти, які поширені в південній частині провінції Хунань, східній частині провінції Гуйчжоу і в провінціях Сичуань, Юньнань і Гуансі.
Однією традицій є давні пісні, які називаються гуге.
Релігія — анімізм.
- Лі Луе (1935—1969) — військовий льотчик, що брав участь у громадянській війні в Лаосі на боці урядових сил. Вважається абсолютним рекордсменом за кількістю бойових вильотів (понад 5000).
- ↑ А. Н. Лескинен, Нго Дык Тхинь, А. М. Решетов. Мяо. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 361. ISBN 5-85270-155-6 (рос.)
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Хмонги в Лаосі і Таїланді (рос.)
- Jeff Lindsay of Appleton, Wisconsin Хмонги Америки: історія трагедії та надії / The Hmong in America: A Story of Tragedy and Hope (англ.)
- The Hmong Times (англ.)
- Lao Family Community / Спільнота родини лао (англ.)
- www.hmong.org — Хмонгське Американське партнерство / Hmong American Partnership (англ.)
- Thai-Yunnan Project Newsletter (TYPN), Number 17, June 1992, Department of Anthropology, Australian National University. Material from that newsletter may be freely reproduced with due acknowledgement (англ.)
- W.R. Geddes. Migrants of the Mountains: The Cultural Ecology of the Blue Miao (Hmong Njua) of Thailand., Oxford: The Clarendon Press, 1976 (англ.)
- Edkins. The Miau-tsi Tribes, Foochow, 1870 (англ.)
- Henry. Lingnam, London, 1886 (англ.)
- Bourne. Journey in Southwest China, London, 1888 (англ.)
- Keaw A.H. Man: Past and Present, Cambridge, 1900 (англ.)
- Merritt Tragic Mountains: The Hmong, the Americans, and the Secret Wars for Laos, 1942—1992, Indiana, 1999 (англ.)
- Jonathan Boyes. Tiger men and tofu dolls. Tribal spirits in Northen Thailand., Chang Mai, 1997 (англ.)