Міжнародні природоохоронні організації — Вікіпедія
Міжнародна природоохоронна організація — це організація, яка спрямована захищати, аналізувати та контролювати стан довкілля.
Спочатку заходи щодо захисту природи були внутрішньою справою кожної держави. Створювалися спеціальні органи: комітети охорони навколишнього середовища, міністерства охорони навколишнього середовища, агентства захисту навколишнього середовища тощо. Однак після двох світових та ряду локальних війн, поширення споживацької психології, коли людина усвідомлює себе вищою за природу, та ряду екологічних катастроф світова громадськість активізувала заходи з боротьби за охорони природи.
Серед основних завдань міжнародних природоохоронних організацій можна виділити такі:
- поширення екологічної освіти та екологічного виховання населення і передусім молоді;
- контроль за станом природного середовища;
- науково-дослідницька діяльність з охорони довкілля;
- створення фондів та інших об'єднань, покликаних оберігати природу;
- організація заходів із забезпечення безпеки довкілля та покращення екологічної ситуації.
- ЮНЕСКО — міжнародна комісія ООН з освіти, культури, що займається також проблемами екологічної освіти та виховання;[1]
- ЮНЕП — міжнародна програма з охорони навколишнього природного середовища, що має три основних напрямки: перший — оцінка якості навколишнього природного середовища, другий — моніторинг і управління природними процесами у сфері рослинного, тваринного світу, третій — розробка допоміжних заходів. У її структурі працюють Міжнародна океанографічна комісія та Міжнародна рада з вивчення морів, яка проводить дослідження Атлантичного океану і його морів, зокрема Азовського та Чорного;[2]
- ЮНІСЕФ — Всесвітній дитячий фонд ООН, що приділяє увагу неформальній екологічній освіті та вихованню дітей і молоді;[3]
- ЮНЕП — програма ООН, спрямована на вирішення найгостріших проблем сучасної екологічної кризи (опустелювання, погіршення якості і зменшення кількості прісних вод, забруднення Світового океану);[4]
- ЮНСЕД — Конференція ООН по навколишньому середовищу й розвитку;[5]
- ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров'я — приділяє увагу інформації населення про стан життєвого середовища, надає медичну допомогу країнам, що терплять лихо.[6]
- ФАО — федерація з проблем харчування та сільського господарства;[7]
- ВМО — Всесвітня метеорологічна організація, що веде глобальний екологічний моніторинг атмосфери;[8]
- МСОП — міжнародний союз охорони природи, створений з метою збереження природних ресурсів.[9]
- ЕСКАТО — Економічна й соціальна комісія для Азії й Тихого океану.[10]
- ↑ ЮНЕСКО. UNESCO (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ Программа ООН по окружающей среде (ЮНЕП). www.un.org (рос.). Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ Home page | UNICEF. www.unicef.org (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ UN Environment. UN Environment (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ UNCED, Earth Summit .:. Sustainable Development Knowledge Platform. sustainabledevelopment.un.org. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ Главная страница. www.who.int (рос.). Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ Food and Agriculture Organization of the United Nations. Food and Agriculture Organization of the United Nations (англ.). Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ Всемирная Метеорологическая Организация. Всемирная Метеорологическая Организация (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ International Union for Conservation of Nature. IUCN (англ.). Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 30 квітня 2019.
- ↑ Welcome to United Nations ESCAP | United Nations ESCAP. www.unescap.org. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |